Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №446/1510/19 — Львівський апеляційний суд

Справа № 446/1510/19 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І.

Провадження № 22-ц/811/4414/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М.

секретаря: Заяць Я.І.

без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про ухвалення додаткового рішення, клопотання Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» про передачу справи на розгляд до Господарського суду Львівської області,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 квітня 2023 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» та Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 81643.22 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 03 грудня 2018 року, а також 2500 грн витрат за проведення автотоврознавчого дослідження.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» та Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 3000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 03 грудня 2018 року.

У травні 2023 року представник ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачами у зв`язку з розглядом даної справи.

У листопаді 2025 року представник ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

12 листопада 2025 року Дочірнє підприємство «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з клопотанням про надіслання матеріалів даної справи до Господарського суду Львівської області для розгляду даного спору в межах справи № 914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України».

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року клопотання Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» задоволено.

Цивільну справу № 446/1510/19 за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про ухвалення додаткового рішення передано для розгляду по суті до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа № 914/3708/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України».

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року оскаржив представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що на момент ухвалення рішення у даній справі в провадженні господарського суду не перебувала справа про банкрутство співвідповідача, тому висновки суду про необхідність передачі справи до господарського суду є помилковими.

Передача справи до господарського суду на підставі ч. 3 ст. 7 КУзПБ можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених позовних вимог.

Просить ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті поданої заяви.

29 січня 2026 року Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації подав відзив на апеляційну скаргу, в якому в якому заперечував щодо її задоволення у зв`язку з тим, що ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів фактично призведе до обхідної форми задоволення вимог одного кредитора, порушення черговості, встановленої статтями 64-67 КУзПБ та дискримінації інших кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 20 лютого 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Передаючи справу до Господарського суду Львівської області, суд першої інстанції виходив з того, що Дочірнє підприємство «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» є боржником у справі про банкрутство, яка розглядається у Господарському суду Львівської області, а відтак усі майнові вимоги до нього розглядаються господарським судом, який порушив справу про банкрутство.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що передача місцевим загальним судом цивільної справи, в яких однією із сторін є боржник, на розгляд до господарського суду в межах справи про банкрутство здійснюється лише за умови, якщо господарським судом вже відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 20 березня 2024 року у справі № 914/3708/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України».

Ухвала Господарського суду Львівської області від 20 березня 2024 року у справі №914/3708/23 постановлена після ухвалення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 квітня 2023 року, яким вирішено спір за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, на момент ухвалення рішення по суті спору в даній справі господарським судом не було відкрито провадження у справі про банкрутство відповідача.

Передача справи до господарського суду на підставі ч.3 ст. 7 КУзПБ можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення по суті заявлених вимог.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі №756/3328/20 та від 09 грудня 2024 року у справі №185/9702/21, а також у постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 917/1998/23.

Відкриття провадження у справі про банкрутство після ухвалення судового рішення судом першої інстанції не є підставою для скасування такого рішення при апеляційному/касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду, крім випадків, коли рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 446/1510/19 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за результатами розгляду якої ухвалено рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 квітня 2023 року, яке набрало законної сили до відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України».

Крім того, за результатом розгляду заяви представника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 446/1510/19 не буде вирішуватися спір по суті, а тому відсутні підстави для направлення справи до Господарського суду Львівської області на підставі ст. 7 КУзПБ.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про передачу справи на розгляд господарського суду.

Враховуючи, що висновок суду про необхідність розгляду даної справи в порядку господарського судочинства не відповідає встановленим обставинам, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

04 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надано витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги № 02-08/2019 від 08 серпня 2019 року, акт наданих послуг/виконаних робіт, підписаний 02 лютого 2025 року.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Водночас у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, тоді розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За результатами розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року апеляційним судом спір по суті не розглядався та не вирішувалося питання щодо суті позовних вимог, а лише процесуальне питання, відтак постанова апеляційного суду не є остаточним судовим рішенням, ухваленим після закінчення судового розгляду.

Враховуючи, що в цій справі апеляційний суд не змінив судове рішення суду першої інстанції та не ухвалив нове рішення, а направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, то немає підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п 6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Шандра М.М.