Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №334/10533/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 23.02.2026 Справа № 334/10533/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/10533/25

Провадження №22-ц/807/617/26

Головуючий в 1-й інстанції – Ісаков Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Полякова О.З., Трофимової Д.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в особі представника Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернуто позивачу разом з доданими до неї документами у відповідності до вимог пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позовна заява подана до суду у відповідності до вимог процесуального кодексу і підстав для її повернення немає.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ «Діджи Фінанс», яке зареєстровано в системі «Електронний суд», подало до суду позовну заяву у цій справі, яка є сформованою безпосередньо в підсистемі із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду.

Разом з тим, при підписанні позовної заяви та доданих до неї документів кваліфікованим електронним підписом її підписувача, виникла помилка при роботі з LDAР-сервером, в результаті чого суд першої інстанції вважав надіслані до суду документи не підписаними ЕЦП, що стало підставою для повернення матеріалів позовної заяви у відповідності до вимог пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, а тому з ними не можна погодитися.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимоги щодо належного оформлення позовної заяви викладені в статтях 175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частинами 1, 4, 6 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем(модулів).

Згідно з частини 5, 6, 8 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з вимогами пунктів 26, 27 підрозділу 2 розділу ІІ Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

ТОВ «Діджи Фінанс», яке зареєстровано в системі «Електронний суд», подало позовну заяву у цій справі, яка є сформованою безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду.

Позовна заява підписана кваліфікованим електронним підписом і надіслана до суду.

При перевірці підпису позовної заяви та доданих до неї документів у цій справі в порядку передбаченому п.3.4 Інструкції користувача КП «Д-3», затвердженої Наказом Генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 37/ОД від 20 березня 2025р.з`ясовано, що виникла помилка при роботі з LDAР-сервером.

Під час апеляційного провадження у справі, ухвалою суду від 02 лютого 2026 року витребувано від ДП «Інформаційні судові системи»наступну інформацію:

-чи можна вважати документи у справі ЄУН 334/10533/25, які сформовані у системі «Електронний суд»представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенком Михайлом Едуардовичем такими, що є підписаними, зважуючи на виникнення помилки при роботі з LDAР-сервером під час перевірки підпису підписанта?

-чи потребує наявність вказаної помилки додаткової перевірки підпису або будь-яких інших дій з боку користувача?

На виконання ухвали 17.02.2026 надійшла відповідь від генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» О. Атерлей, відповідно до якої надану наступну інформацію.

В підсистемі Електронний суд технічно неможливо направити документи без кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП) до суду. Зазначена помилка (помилка при роботі з LDAР-сервером під час перевірки підпису) потребує дій зі сторони відповідальних працівників суду, а саме – ймовірно, в каталозі сертифікатів в суді відсутні кореневі сертифікати АЦСК КЕП, яким підписано документи. В такому випадку необхідно завантажити файли окремо в теку та перевірити КЕП зовнішніми засобами (наприклад через сайт ЦЗО). Якщо підпис буде перевірено необхідно завантажити кореневі сертифікати цього АЦСК у відповідну теку в суді або звернутися за технічної підтримки внутрішніх користувачів.

Таким чином, факт отримання в системі «Електронний суд» документів від зареєстрованого користувача, вказує на підписання таких документів кваліфікованим електронним підписом, а виникнення помилки при роботі з LDAР-сервером під час перевірки підпису підписанта, потребує певних технічних кроків щодо налаштування такої перевірки і не вказує на надіслання до суду документів не підписаних ЕЦП.

Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення вказаної заяви, оскільки позовна заява і додані до неї документи належним чином підписані представником позивача.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванилес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 23 лютого 2026 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.З. Поляков

Д.А. Трофимова