Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №334/5530/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 23.02.2026 Справа № 334/5530/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/5530/25 Головуючий у І інстанції: Філіпова І.М.

Провадження № 22-ц/807/214/26-3 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Водоканал» про захист прав споживачів та користувачів недр у справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати за централізоване водопостачання і водовідведення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року КП «Водоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати за централізоване водопостачання і водовідведення, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість із оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.11.2021 до 30.09.2024 в розмірі 976,73 грн та судовий збір.

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою-зверненням до КП «Водоканал», у якій, зокрема, зазначив, що отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 05 серпня 2025 року, тому в строк до 20 серпня 2025 року звертається до суду з зустрічним позовом, вимоги якого будуть сформовані після його ознайомлення з матеріалами справи, оскільки позивач не надіслав йому копії позовної заяви.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заяво-зверненням про виправлення описки/помилки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що після ознайомлення з повним текстом вказаної ухвали, заявник виявив, що суд двічі помилився у даті його звернення до суду, зазначивши «02 жовтня 2025 року», тоді як ОСОБА_1 звернувся до суду 29 вересня 2025 року. Неправильне зазначення дати звернення до суду спотворює текст судового рішення та призводить до його неправильного сприйняття, а отже, є опискою в розумінні положень ст. 269 ЦПК України.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просив суд виправити технічну помилку чи описку, допущену в ухвалі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року у першому та одинадцятому абзацах мотивувальної частини ухвали, зазначивши замість «02.10.2025» правильну дату: «29.09.2025».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 07 жовтня 2025 року.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 рокута ухвалити відповідне рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що він звернувся до суду з зустрічною позовною заявою-зверненням саме 29 вересня 2025 року, а не 02 жовтня 2025 року, як помилково зазначив суд в ухвалі від 07 жовтня 2025 року. Ця помилка має істотний характер і має бути виправлена судом.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою та призначено справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Відзивів від осіб, які беруть участь у справі, на вищезазначену апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За приписами п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Чинне процесуальне законодавство передбачає, що судове рішення повинно бути зрозумілим, точним.

Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який прийняв рішення або ухвалу.

Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, значення дат та строків тощо.

Для наявності підстав для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 524/1970/21, не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності щодо: встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо); технічних помилок (тобто таких, що виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.

З огляду на вищевикладене, ухвала про виправлення описки є невід`ємною частиною того судового рішення, до якого відповідні виправлення вносяться, тобто по своїй суті ухвала про виправлення описки не є самостійним процесуальним документом, а лише усуває неточності, помилки та описки, допущені при виготовленні тексту того чи іншого процесуального документа.

Отже, ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід`ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано.

Так, матеріалами справи підтверджено, що у серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою-зверненням до КП «Водоканал», у якій, зокрема, зазначив, що отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 05 серпня 2025 року, тому в строк до 20 серпня 2025 року звертається до суду з зустрічним позовом, вимоги якого будуть сформовані після його ознайомлення з матеріалами справи, оскільки позивач не надіслав йому копії позовної заяви.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву (уточнену) повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою колегії суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду від 08 січня 2026 року в цій справі частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя 07 жовтня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанціїдля продовження розгляду.

Отже, колегія суддів зауважує, що оскаржувана ухвала Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року про відмову у виправленні описки є невід`ємною частиною ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року, щовже скасована апеляційним судом, тому, оскільки така ухвала по своїй суті не може існувати без основного судового рішення, її також слід скасувати. Однак, за таких обставин у суду відсутні підстави для розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, оскільки процесуального документа, про виправлення описки в якому він просить, фактично не існує.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід частково задовольнити, ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року – скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 23 лютого 2026 року.

Головуючий:

Судді: