Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №456/508/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/508/26

Провадження № 1-кп/456/294/2026

ВИРОК

іменем України

23 лютого 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий кримінальне провадження щодо обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.

ОСОБА_4 , маючи дозволи на право зберігання, носіння зброї, а саме на мисливські гладкоствольні рушниці, мисливські нарізні карабіни та пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, в період з 2022 року до 2025 року, більш точного часу та дати органом досудового розслідування не встановлено, перебував на полігоні, який знаходиться на околиці с. Завадів Стрийського району Львівської області зі сторони с. Нежухів Стрийського району Львівської області, придбав, шляхом відшукання при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, 60 (шістдесят) патронів калібру 7,62мм (7,62x39) та 33 (тридцять три) патрони калібру 5,56 мм (5,56x45 НАТО), які надалі, діючи умисно, усвідомлюючи, що у нього немає права на придбання, носіння та зберігання вищевказаних боєприпасів, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх наслідки, маючи умисел на незаконне носіння та зберігання бойових припасів, в порушення вимог Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, незаконно переніс їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до моменту проведення обшуку працівниками Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, а саме до 23.10.2025.

Так, 23.10.2025 в період з 09 години 06 хвилин до 12 години 36 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області працівниками поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області проведено обшук за адресою АДРЕСА_2 , під час якого в господарській будівлі за вищевказаною адресою виявлено та вилучено 60 (шістдесят) патронів із маркувальними позначеннями в донній частині «60-67» та «98-70», калібру 7,62мм (7,62x39) та 33 (тридцять три) патрони із маркувальними позначеннями в донній частині «А417J 23» «S&B 5.56x45 23» та «DАG23Н1355», калібру 5,56 мм (5,56x45 НАТО).

Згідно з висновком балістичної експертизи 60 (шістдесят) патронів із маркувальними позначеннями в донній частині «60-67» та «98-70» є боєприпасами, патронами калібру 7,62мм (7,62x39), які призначені для стрільби із бойової, нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашнікова відповідного калібру, патрони промислового виробництва, придатні до стрільби. Згідно з висновком балістичної експертизи 33 (тридцять три) патрони із маркувальними позначеннями в донній частині «А417J 23» «S&B 5.56x45 23» та «DАG23Н1355» є боєприпасами, патронами калібру 5,56 мм (5,56x45 НАТО), які призначені для стрільби із бойової, нарізної вогнепальної зброї, карабінів та кулеметів відповідного калібру, патрони промислового виробництва, придатні до стрільби.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

У кримінальному провадженні № 12025141130000260 від 14.03.2025року між прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з вимогами ст.ст.468,469,470, 472 КПК України.

Відповідно до умов даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого – Адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації та, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що він беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 75 КК України сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст. 76 КК України

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , в угоді зазначено дату її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Потерпілих у даному кримінальному провадженні немає.

Витрати на залучення експерта згідно з довідкою Львівського НДЕКЦ МВС України становлять 3565,60 гривень, а саме на проведення судової експертизи дослідження зброї №СЕ-19/1 14-25/26551-БЛ.

Процесуальна позиція обвинуваченого. Думка учасників судового провадження щодо затвердження угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі обвинувачення, надав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Захисник ОСОБА_5 не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та КК України і положення закону, якими керується.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ст. 469 КПК України).

Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг під час кримінального провадження не подавалося.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачень, щодо яких визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України є правильною. Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Висновок щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

Мотиви призначення покарання.

Суд вважає, що погоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди покарання.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, а також те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, характеристику його обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 та призначення узгодженого сторонами обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, при цьому звільнивши обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому не обрано.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Питання про скасування арешту на майно слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 369-371, 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Угоду про визнання винуватості від 17 лютого 2026 року у кримінальному провадженні № 12025141130000260 від 14.03.2025 року, укладену між прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України й призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого суді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.10.2025 р. на речові докази, а саме на: три банки з сипучою речовиною схожою на порох; металеві елементи схожі на частини пістолета; металевий предмет схожий на гільзу калібр 5.56/26 шт; металевий предмет схожий на гільзу калібр 7.62/13 шт; 168 куль; знаряддя для пресування набоїв; набої: - 5.56 - 36 шт; 7,62 - 40шт; 7.62/29 - 20 шт; 7.62 - 20 шт., загальна кількість 106 набоїв; предмет схожий на ствол мисливської рушниці НОМЕР_1 .

Речові докази:

Пристрій для відстрілу гумових куль марки ФОРТ-12РМ калібру 9 № НОМЕР_2 , зареєстрований відповідно до витягу №904092 від 12.11.2025 року, повернути власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_3 ;

Предмет схожий на ствол мисливської рушниці НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 ;

Знаряддя для пресування набоїв, який передано на зберігання ОСОБА_4 , залишити останньому;

Чотирнадцять патронів, із маркувальними позначеннями в донній частині «ТПЗ 7,62х39» та шість патронів із маркувальними позначеннями в донній частині «WOLF 7,62х39», які є мисливськими боєприпасами, повернути ОСОБА_4 ;

Три банки з сипучою речовиною схожою на порох; металевий предмет схожий на гільзу калібр 5.56/26 шт; металевий предмет схожий на гільзу калібр 7.62/13 шт; 168 куль; набої: - 5.56 - 36 шт; 7,62 - 40шт; 7.62/29 - 20 шт; 7.62 - 20 шт., знищити.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи дослідження зброї №СЕ-19/114-25/26551-Бл в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1