Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №447/3034/24 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/39/26

Справа №447/3034/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

23.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович про усунення від права на спадкування,

представниця позивачки адвокатеса Максименко О.Г.

представниця відповідача адвокатеса Білецька О.Р.

встановив:

23.10.2024 представниця позивачки ОСОБА_1 адвокатеса Максименко Ольга Григорівна звернулась в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович про усунення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть виданого повторно 24.04.2020 Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №277. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, а саме:

1) земельна ділянка, площею 0,1041 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н. (раніше Миколаївський р-н.), с. Повергів, «біля трансформатора», кадастровий номер: 4623084400:02:002:0151, цільове призначення земельної ділянки: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства;

2) земельна ділянка, площею 0,0556 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н. (раніше Миколаївський р-н.), с. Повергів, «за магазином», кадастровий номер: 4623084400:02:002:0150, цільове призначення земельної ділянки: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства;

3) земельна ділянка, площею 0,0289 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ділянки», кадастровий номер: 4623084400:02:002:0208, цільове призначення земельної ділянки: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства;

4) земельна ділянка, площею 0,0605 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на стирті», кадастровий номер: 4623084400:02:002:0207, цільове призначення земельної ділянки: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства;

5) земельна ділянка, площею 0,0525 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н. (раніше Миколаївський р-н.), с. Повергів, «за колгоспом», кадастровий номер: 4623084400:02:002:0206, цільове призначення земельної ділянки: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства;

6) земельна ділянка, площею 1,40 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право на спадщину за законом не видане, оскільки втрачено оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай).

Факт родинних відносин позивачки з померлою ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 (позивачки) виданого 29 січня 1976 року, актовий запис № 581. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища в графі прізвище до реєстрації шлюбу вказано « ОСОБА_5 », прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ». Такі документи підтверджують, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 .

Представниця позивачки зазначила, що за життя матір позивачки ОСОБА_3 не склала заповіт, відтак спадкування відбувається за законом. Після смерті ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 (дочка) і відповідач ОСОБА_2 (син) звернулися із заявою до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. про прийняття спадщини. В 2022 році позивачка ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на 1/2 частки у спадкуванні. Позивачка ОСОБА_1 заперечує право відповідача ОСОБА_2 на спадкування після смерті матері і вважає, що він не гідний спадкувати майно їхньої матері.

В матері позивача були неприязні і конфліктні відносини з відповідачем ОСОБА_2 та його дружиною. ОСОБА_3 часто хворіла, мала багато супутніх недуг і потребувала сторонньої допомоги та догляду. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була власником квартири за адресою АДРЕСА_3 і з 21.12.1999 року постійно там була прописана. Відповідач зі своєю дружиною не допомагали та належно не доглядали ОСОБА_3 , а чинили їй перешкоди у проживанні у своїй квартирі. Відповідач квартиру ОСОБА_3 проти її волі здавав в оренду, отримував за це грошові кошти, а маму на час перебування квартири в оренді, примусово привозили у квартиру за адресою АДРЕСА_4 , де проживав її син та невістка. В померлої з сином ОСОБА_2 та його дружиною були постійні конфлікти, після яких загострювались її хвороби та погіршувався стан здоров`я. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що її брат відповідач ОСОБА_2 має бути позбавлений права на спадкування після смерті матері, оскільки він ухилявся від надання необхідної допомоги матері.

Позивачка наголосила, що не мала змоги забрати матір до себе, так як вона працювала за кордоном в Польщі, оскільки на її утриманні перебувало двоє дітей. Матір постійно жалілася їй на сина, який неналежно її доглядає, чинить перешкоди в її звичному житті, виганяє з невісткою з її квартири і насильно привозить в квартиру невістки, у якій не було належних умов для проживання.

Представниця позивачки зазначила, що земельні ділянки, які входять до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 раніше належали бабці позивачки ОСОБА_7 , спадкоємцем якої була ОСОБА_3 (мати позивачки), яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Позивач ОСОБА_1 займалася похованням своєї бабці ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою №836 виданою Колодрубівською сільською радою Миколаївського району Львівської області від 12.03.2010. Звернула увагу суду, що померла ОСОБА_3 потребувала сторонньої допомоги та належного догляду, оскільки була особою похилого віку та мала важкі захворювання. Внаслідок частих конфліктів з відповідачем та його дружиною стан померлої ОСОБА_3 значно погіршувався, вважає, що відповідача слід усунути від права на спадкування.

Ухвалою суду від 24.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

23.12.2024 через систему «Електронний суд» від представниці відповідача адвокатеси Білецької О.Р. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає таку безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Після смерті їхньої матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з боку позивачки жодних заперечень проти права відповідача на спадкування не було. На день смерті матері, та в день її похорону позивачки не було в Україні. Відповідач стверджує, що завжди допомагав матері і, лише він та його дружина доглядали матір, так як більше доглядати її не було кому. Суперечки та конфліктні ситуації переважно виникали через дітей позивачки, котрі потребували догляду, який здійснювала за ними ОСОБА_3 . Іноді виникали ситуації, які дійсно могли не подобатись ОСОБА_3 , через її зловживання алкоголем, однак такі дії були скеровані лише на те, щоб їй допомогти, а саме лікування в Львівському обласному державному клінічному наркологічному диспансері. Твердження позивачки про насильне перебування їх матері у квартирі невістки відповідач спростовує тим, що до квартири невістки, ОСОБА_3 привезла карета швидкої допомоги зі зламаною ногою на її ж прохання, враховуючи те, що з таким переломом вона не спроможна б була себе обслуговувати мінімум як 3 місяці. Відповідач стверджує, що позов є абсолютно надуманий, не підтверджується жодними доказами, містить деякі посилання на обставини, які перекручені та не відповідають дійсності. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» від представниці позивачки адвокатеси Максименко О.Г. надійшла відповідь на відзив. Зазначила, що твердження відповідача про те, що в позивачки не було жодних заперечень щодо спадкування відповідача ОСОБА_2 після смерті матері, не відповідає дійсності. Позивачка ОСОБА_1 не визнавала право свого брата на спадкування і сподівалась, що відповідач не звертатиметься до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак він звернувся. У зв`язку із війною в Україні позивачка звернулася із позовною заявою про усунення від права спадкування у 2024 році, також вона сподівалась на мирне врегулювання даного спору зі своїм братом. На час смерті матері ОСОБА_1 працювала в Польщі, саме перебуваючи в Польщі вона дізналась про смерть матері. Позивачка ОСОБА_1 їхала на похорон своєї матері, бажала з нею попрощатись і просила свого брата відповідача ОСОБА_2 , щоб він дочекався її, не поспішав з похороном, оскільки вона їде з Польщі і хоче бути присутньою на похоронах, проте брат проігнорував прохання своєї сестри і позивачка не встигла на похорон матері, запізнившись на одну годину. Позивачка часто приїжджала в Україну, оскільки у м. Львові проживали дві її доньки та матір. Також ОСОБА_1 матеріально допомагала матері, оскільки остання часто хворіла і потребувала коштів на лікування та ліки. Перед смертю матері позивачка була в Україні на різдвяні свята в 2020 році, вони разом святкували Різдво, оскільки між ними були теплі відносини, мати часто жалілась на поведінку сина з невісткою і на їхнє негативне відношення до неї. Позивачка вказала, що 31 березня 2020 року ввечері мати втратила свідомість, її на кареті швидкої медичною допомоги доставили в лікарню і пізно ввечері вона померла. Звертає увагу суду, що твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 здійснювала догляд за дітьми позивачки не відповідає дійсності, оскільки діти позивачки на той час були достатньо дорослими і не потребували догляду. Старша дочка ОСОБА_8 – 1996 року народження, а молодша ОСОБА_9 – 2005 року народження, відтак вони не потребували догляду, а навпаки допомагали своїй бабусі і тісно з нею комунікували. Саме через старшу дочку позивачка ОСОБА_1 передавала кошти для своєї матері і на скільки могла матеріально її підтримувала. Наголосила, що внаслідок частих конфліктів з відповідачем та його дружиною стан ОСОБА_3 значно погіршувався, відтак вважає, що відповідача ОСОБА_2 слід усунути від права спадкування.

21.01.2025 через систему «Електронний суд» від представниці відповідача адвокатеси Білецької О.Р. надійшли заперечення (на відповідь на відзив). Посилання представниці позивачки на те, що позивачка швидше не могла звернутись з даним позовом до суду зв`язку із війною в Україні, вважає що це не є вагомою причиною. Позивачка у 2022 році успадковувала свою частину майна після смерті матері і на той час жодних перешкод в останньої не було для того, щоб звернутись до суду з таким позовом. Відповідач повністю заперечує той факт, що ОСОБА_1 просила свого брата (відповідача ОСОБА_2 ), щоб він дочекався її та не поспішав з похороном матері, оскільки вона їде з Польщі і хоче бути присутньою на похованні; навпаки, позивачка запевняла, щоб не очікували її і здійснювали поховання матері без неї. Відповідач двічі рятував матір від позивачки. Приблизно у 2012 році позивачка проживала з матір`ю і своїми доньками по АДРЕСА_5 . Відповідач був проти дій позивачки. Остання займала кімнату відповідача, ламала замки, надавала в квартирі перукарські послуги. Матір просила відповідача визволити її і виселити позивачку. Власне відповідач так і зробив надавши 2 тижні на виселення. Як стверджує відповідач, позивачка вивезла з квартири майже все майно матері: посуд, постіль, холодильник який сама матері й подарувала. Незважаючи на те, відповідач на той час подбав про все, щоб матері за життя було комфортно.

Ухвалою суду від 10.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

02.09.2025 через систему «Електронний суд» від представниці відповідача адвокатеси Білецької О.Р. надійшли додаткові пояснення. Зазначила, що ОСОБА_2 таки надавав догляд чи допомогу матері, однак на думку позивачки, такий не був належним. Саме позивачка ухилялась від належного догляду своєї матері, адже, якщо, як вказує позивачка, що мати їй повідомляла про те, що їй погано і вона це ігнорувала через роботу в Польщі, то саме позивачка ухилялась від допомоги матері та надання їй належного догляду, при тому, що сама ж зазначає, що мати їй постійно жалілась.

Коли ОСОБА_3 зламала ногу, після накладення гіпсу, просила, щоб карета швидкої допомоги її доставила саме до відповідача та невістки ОСОБА_10 , тому що знала, що там за нею буде здійснюватись належний догляд. За життя ОСОБА_3 розпорядилась будинком в с. Повергів в користь позивачки, про що відповідачу стало відомо згодом, однак відповідач на відміну від позивачки до такої дії матері поставився з розумінням.

Щодо похорону і здійснення поховання ОСОБА_3 без присутності позивачки, як стверджує відповідач та свідки, це відбувалось за її згодою, так як ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час був перший «локдаун», через захворювання на COVID-19 було заборонено скупчення людей і тому спільно було прийнято таке рішення. Зі слів відповідача, тіло ОСОБА_3 перевозилось транспортним засобом, яким керував зять позивачки, чоловік ОСОБА_11 . Якщо б рішення про поховання ОСОБА_3 не було узгодженим, то зять позивачки міг просто зупинити транспорт і почекати ту годину, якої, як стверджує представниця позивачки, їй бракувало для того, щоб доїхати до місця, де відбулось поховання.

Після поховання сторони нормально спілкувались, діти позивачки навіть приходили до квартири де жила померла, щоб забрати деякі речі.

Представниця відповідача наголосила, що під час надання пояснень позивачкою, на питання чи була її матір лежачою та чи перебувала у безпорадному стані та чи потребувала сторонньої допомоги з тих підстав, позивачка відповіла, що ні. На питання чи відомо позивачці, що ОСОБА_3 зверталась за допомогою до ОСОБА_2 , а останній відмовив у наданні такої допомоги, позивачка відповіла, що ні. Просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка Ігоря Ярославовича про усунення від права на спадкування за законом – відмовити в повному обсязі. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі – 22000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.).

06.10.2025 через систему «Електронний суд» від представниці позивачки адвокатеси Максименко О.Г. надійшли додаткові пояснення. Вказала, що відповідач володіє медичними документами померлої ОСОБА_3 , оскільки він, всупереч волі померлої, змушував її проживати у квартирі своєї дружини на АДРЕСА_6 , а квартиру своєї матері ОСОБА_3 , на АДРЕСА_5 він надавав в оренду.А тому для неї очевидно, що перед наданням в оренду квартири матері, а в подальшому перед продажем цієї квартири він повинен був звільнити квартиру від речей ОСОБА_3 , саме тоді він міг заволодіти оригіналами медичних документів ОСОБА_3 .

Твердження відповідача про те, що в позивачки до відповідача не було жодних претензій за життя матері не відповідає дійсності, адже вона неодноразово зверталася до свого брата, з приводу того, що мама постійно жаліється на його відношення до неї і що він не надає належного догляду, а навпаки ускладнює їй життя скандалами після яких погіршувався її стан здоров`я. Позивачка вимагала від відповідача змінити відношення до матері і надавати їй допомогу, оскільки в нього була така можливість, однак в її брата ОСОБА_2 була мета заволодіти маминою часткою у квартирі і повністю заволодіти батьковою квартирою, що він і реалізував уклавши договори дарування на свою користь щодо двох квартир. Позивачка надавала матері фінансову допомогу, оскільки працювала і працює дотепер за кордоном, а саме в Польщі, ОСОБА_1 фізично була далеко від матері і не могла здійснювати постійний догляд за нею, оскільки змушена була працювати і матеріально допомагати дітям та матері. Щодо будинку яким розпорядилась мати на користь позивачки, що розташований у с. Повергів, зазначила, що такого не існує, оскільки він повністю розвалений і абсолютно не придатний для проживання у ньому. Натомість, відповідач ввів в оману свою матір, вплинув не неї, щоб вона підписала договір дарування частки у квартирі, яка належала їй на праві власності. Однак, за життя померла ОСОБА_3 навіть не усвідомлювала факту дарування нею своєї частки у квартирі синові, оскільки після укладення даного договору дарування, неодноразово запитувала свою найстаршу внучку ОСОБА_12 як правильно їй розпорядитись своїм майном, а саме часткою у квартирі по АДРЕСА_5 , не усвідомлюючи, що така частка нею вже відчужена.

17.11.2025 через систему «Електронний суд» від представниці відповідача адвокатеси Білецької О.Р. надійшли додаткові пояснення. Посилання позивачки на те, що ОСОБА_2 має бути позбавлений права на спадкування після смерті матері, є надуманими та такими, що не відповідють дійсним обставинам справи.

Померла ОСОБА_3 не перебувала в безпорадному стані та не потребувала сторонньої допомоги. Крім того ОСОБА_2 надавав допомогу своїй матері та здійснював за нею догляд. Також, ні стороні позивача, ні жодному зі свідків (як було встановлено у судовому засіданні) не відомо про факт ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги своїй матері.

ОСОБА_2 постійно дбав про свою матір, яка проживала з ним та його дружиною та сином. Навіть в той час, коли мати відповідача проживала окремо від ОСОБА_2 , з нею проживав син відповідача ОСОБА_13 , який також дбав та допомагав бабусі. Натомість, позивачка не доглядала і не проживала з ОСОБА_3 , як не проживали з нею і її доньки (онука ОСОБА_3 ).

Покликання позивачки на те, що вона проживала і перебувала в Польщі на роботі, це лише слова, або ж визнання того факту, що ОСОБА_3 таки не потребувала сторонньої допомоги та догляду.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та пояснила, що їхня мати, ОСОБА_3 , протягом десяти років працювала двірником задля отримання житла для дітей, проте за життя потерпала від дій відповідача: після одруження ОСОБА_2 змінив поведінку та разом із дружиною не допускав матір до її власної квартири. Позивачка зазначила, що, проживаючи в Польщі, вона систематично надсилала матері кошти, а у 2017 році особисто погасила кредит, який матір брала на лікування через скрутне матеріальне становище. Водночас відповідач ухилявся від обов`язків по догляду за хворою матір`ю, а після її смерті одразу здав помешкання в оренду квартирантам. З огляду на викладене, просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування та позбавити його права власності на частку у квартирі.

Представниця позивачки ОСОБА_1 адвокатеса Максименко О.Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити.

Представниця відповідача ОСОБА_2 адвокатеса Білецька О.Р. заперечила проти задоволення позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про неможливість прибути у судове засідання на адресу суду не надходило. Причин неявки суду не повідомив.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що під час перебування ОСОБА_3 у лікарні її відвідували син (відповідач ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 ; позивачка зверталася до відповідача за фінансовою допомогою, проте факт отримання коштів їй невідомий. Після виписки з лікарні у зв`язку з переломом ОСОБА_3 перевезли на АДРЕСА_6 , де вона проживала з онуком і отримувала належний догляд, при цьому відповідач не відмовляв матері в допомозі. Про випадки примусового утримання ОСОБА_3 чи факти звернень до поліції, ОСОБА_14 невідомо, оскільки ОСОБА_3 на умови життя не скаржилася, хоча часто вживала алкогольні напої та самостійно себе обслуговувала. Щодо обставин смерті зазначила, що ОСОБА_3 стало зле на вулиці дорогою до магазину, після чого перехожі викликали швидку допомогу. Організацією поховання займалася родина ОСОБА_5 ; на похороні були присутні діти позивачки, а сама позивачка була присутня по відеозв`язку.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_15 повідомила, що покійна ОСОБА_3 систематично вживала алкогольні напої та неодноразово поверталася додому в стані алкогольного сп`яніння у супроводі сторонніх осіб, через що відповідач ОСОБА_2 висловлював їй зауваження. Підтвердила, що покійна була здатна до самообслуговування і добровільно проживала у квартирі сина та невістки по АДРЕСА_6 протягом близько п`яти років, відмовляючись переїжджати до доньки через наявність там малолітніх дітей. Вказала, що відповідач ніколи не відмовляв матері у наданні грошових коштів на її прохання. Також повідомила, що після відмови від лікування в шпиталі покійна з власної ініціативи перебувала на АДРЕСА_6 , де скаржилася на болі в нозі після перелому та приймала препарати від тиску, водночас категорично відмовляючись від лікування алкогольної залежності. ОСОБА_15 зауважила, що за час проживання покійної конфліктів у родині не спостерігала, а останній період життя вона провела з онуком (сином відповідача) на АДРЕСА_5 , тоді як невістка здавала іншу частину житлової площі за цією адресою в оренду.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_12 повідомила, що була онукою покійної ОСОБА_3 та підтримувала з нею добрі стосунки, водночас зауваживши на частих конфліктах між бабусею та її сином (відповідачем). Свідок ствердила, що ОСОБА_2 неналежно виконував обов`язки з догляду, зокрема відмовляв матері у допомозі при поганому самопочутті та не погоджувався везти її до лікарні. За словами свідка, після перелому ноги ОСОБА_3 вимушено проживала на АДРЕСА_6 разом із родиною сина, оскільки її власну квартиру на АДРЕСА_5 відповідач здавав стороннім особам. ОСОБА_12 зазначила, що не мала змоги забрати бабусю до себе через обмежені житлові умови (однокімнатна квартира), проте протягом останніх шести місяців життя покійної на АДРЕСА_5 допомагала їй із продуктами. Також свідок підтвердила, що позивачка під час візитів до України забезпечувала матір харчуванням, але не могла забрати її до себе, а під час перебування ОСОБА_3 у стаціонарі свідок особисто її відвідувала та бачила там дружину відповідача ОСОБА_16 .

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 24.04.2020 виданого Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 роки, про що зроблено актовий запис №277.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.01.1976 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №581. Батьками записані: ОСОБА_17 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00045389262 від 06.06.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_18 уклали шлюб 07.02.1996 зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №91. Після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 ».

Відповідно до копії довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки №7035 від 07.12.2017 виданої відділом житлового господарства ЛКП «Сигнівка» Залізничної райадміністрації у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.08.2022 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. зареєстрованого в реєстрі №3258, спадкова справа №14/2020, спадкоємцями земельної ділянки площею 0,1041 гектарів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Повергів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає: АДРЕСА_7 , спадкоємцями 1/2 частки у спадщині, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає: АДРЕСА_4 , спадкоємцем 1/2 частки у спадщині.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №307421239 від 15.08.2022 земельна ділянка площею 0.1041 га, на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.08.2022 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. зареєстрованого в реєстрі №3264, спадкова справа №14/2020, спадкоємцями земельної ділянки площею 0,0556 гектарів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Повергів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає: АДРЕСА_7 , спадкоємцями 1/2 частки у спадщині, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає: АДРЕСА_4 , спадкоємцем 1/2 частки у спадщині.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №307423372 від 15.08.2022 земельна ділянка площею 0.0556 га, на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.08.2022 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. зареєстрованого в реєстрі №3262, спадкова справа №14/2020, спадкоємцями земельної ділянки площею 0,0289 гектарів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Повергів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає: АДРЕСА_7 , спадкоємцями 1/2 частки у спадщині, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає: АДРЕСА_4 , спадкоємцем 1/2 частки у спадщині.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №307422786 від 15.08.2022 земельна ділянка площею 0.0289 га, на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.08.2022 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. зареєстрованого в реєстрі №3256, спадкова справа №14/2020, спадкоємцями земельної ділянки площею 0,0605 гектарів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Повергів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає: АДРЕСА_7 , спадкоємцями 1/2 частки у спадщині, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає: АДРЕСА_4 , спадкоємцем 1/2 частки у спадщині.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №307420041 від 15.08.2022 земельна ділянка площею 0.0605 га, на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.08.2022 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. зареєстрованого в реєстрі №3260, спадкова справа №14/2020, спадкоємцями земельної ділянки площею 0,0525 гектарів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Повергів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає: АДРЕСА_7 , спадкоємцями 1/2 частки у спадщині, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає: АДРЕСА_4 , спадкоємцем 1/2 частки у спадщині.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №307422120 від 15.08.2022 земельна ділянка площею 0.0525 га, на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до копії відповіді на запит від 06.09.2024 №880 ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою у Львівську клінічну лікарню на залізничному транспорті.

Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №15747 діагноз ОСОБА_3 негоспітальна лівобічна нижньодолева пневмонія, ІІІ клінічна група. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь 2, ризик 3.

Відповідно до копії екіприз - витяг з історії хвороби №4920 виданого ПАТ «Укразалізниця» Львівською клінічною лікарнею на залізниці, ОСОБА_3 , 1956 року народження перебувала в хірургії 3 20.04.2017 по 28.04.2017, діагноз: І. Гострий набряковий панкреатит. ІІІ. Ріпертонічна хвороба ІІ ст., 1 ст., високий КВР.

Відповідно до копії екіприз – виписки з історії хвороби №9853 виданої ЛКЛ на ЗТ філії ЦОЗ ПАТ «Укрзалізниця», ОСОБА_3 , 1956 року народження знаходилась на лікуванні в неврологічному відділенні з 18 по 28 вересня 2018. Діагноз: І.І. ЦВХ-ІІІ. Дисциркуляторна енцефалопатія-ІІІ ст. в стадії декомпенсації з ТІА в ВББ від 18.09.2018.

ОСОБА_3 зверталася до Залізничного ВП ГУНП у Львівській області зі скаргою щодо вжиття заходів встановлення невідомих осіб, які незаконно проживають у її квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та посприяти їх виселенню. Рішення по даній скарзі не прийнято.

Відповідно до копії довідки виданої Колодрубівською сільською радою Миколаївського району Львівської області від 12.03.2010 №836 ОСОБА_1 займалася похованням своєї бабці ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінка суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч.6 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від падання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Частиною першою статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до частини другої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (стаття 1268 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Відповідно до частини першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

У постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Судом встановлено, що покійна ОСОБА_3 страждала на низку тяжких захворювань та об`єктивно потребувала стороннього догляду. Фактичне піклування про матір здійснював переважно її син (відповідач ОСОБА_2 ), тоді як позивачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу постійно проживала за межами України (у Республіці Польща), здійснювала лише періодичні візити до матері, а її участь у підтримці останньої обмежувалася переважно забезпеченням продуктами харчування Також судом з`ясовано, що у зв`язку з перебуванням за кордоном позивачка не брала безпосередньої участі в організації поховання матері.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту самоусунення відповідача від надання допомоги та догляду за матір`ю. Навпаки, сукупність обставин справи свідчить про те, що відповідач не ухилявся від виконання своїх синівських обов`язків, а відтак твердження позивачки про повну відсутність допомоги з його боку не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Визначаючи розмір витрат, що підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про стягнення коштів розглянута за правилами спрощеного позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (участь у судових засіданнях та час витрачений на обґрунтування позиції сторони), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих до суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), ціни позову. Суд також враховує кількість, обсяг та зміст документів поданих суду сторонами, складність та категорію справи.

Враховуючи наведене, а також рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який просить стягнути з позивачки на користь відповідача адвокатеса Білецька О.Р. у розмірі 22000,00 грн. є співмірним із складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому суд приходить до висновку про те, що вимога представниці відповідача адвокатеси Білецької О.Р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович про усунення від права на спадкування – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу: Кулиняк Ігор Ярославович, місцезнаходження: АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення складено 23.02.2026.

Суддя Павлів В. Р.