Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №444/3131/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3131/25

Провадження № 2/444/224/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у залі суду у місті Жовкві Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Жовківської міської ради Львівської області (адреса: 80300, Львівська область, Львівський район, м. Жовква, вул. Львівська, 4 ЄДРПОУ 04056248), про визнання права власності на земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовує тим, що 19.12.2005 року між позивачем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . На момент купівлі-продажу будинку у власності ОСОБА_2 перебували земельні ділянки, які не були оформлені належним чином, а саме площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія), площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 (город, площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 ). При оформленні права власності ОСОБА_2 зобов`язався з часом вирішити питання переофрмлення цих земельних ділянок, які були розташовані під будинком та біля нього і призначені для його обслуговування. Рішенням 21 сесії 4 скликання від 29.11.2005 року та рішенням 23 сесії 4 скликання від 27.01.2006 року Туринківської сільської ради за ОСОБА_2 було визнано право власності на вищезазначені земельні ділянки. Надалі ОСОБА_2 намагався оформити в нотаріальному порядку вищезазначені земельні ділянки, проте не зміг це зробити. Тому рішенням Туринківської сільської ради від 20.05.2008 року № 107 припинено право власності за ОСОБА_2 на вищезазначені земельні ділянки за його заявою. Рішенням Туринківської сільської ради від 20.10.2008 року № 30 надано у власність ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія), площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 . З 19.12.2005 року по даний час ОСОБА_1 використовує вищезазначені земельні ділянки для обслуговування будинку та господарських будівель та для огородництва. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. В 2025 році ОСОБА_1 звернувся із заявами про реєстрацію права власності на земельні ділянки до дрежавного реєстратора. 04 серпня 2025 року Державний реєстратор прав на нерухоме майно Жовківської міської ради Вненкевич Галина відмовила в проведенні реєстраційних дій мотивуючи своє рішення тим, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами. Тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на вищезазначені земельні ділянки.

Позивач та представник в судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим, відзиву на позовну заяву не подав.

Тому судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів. Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.

З договору купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , від 19.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , вбачається, що право власності на будинок перейшло до Позивача.

Рішенням 21 сесії 4 скликання від 29.11.2005 року та рішенням 23 сесії 4 скликання від 27.01.2006 року Туринківської сільської ради за ОСОБА_2 було визнано право власності на земельні ділянки, площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія); площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .

Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 518563, кадастровий номер: 4622789200:01:021:0003, площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 від 18.07.2006 року.

Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 518564, кадастровий номер: 4622789200:01:021:0004, площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 від 18.07.2006 року.

Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 518 565, кадастровий номер: 4622789200:01:021:0005, площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 виданий на ім`я ОСОБА_2 від 18.07.2006 року.

Рішення Туринківської сільської ради від 20.05.2008 року № 107 припинено право власності за ОСОБА_2 на вищезазначені земельні ділянки площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія), площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , державні акти на вказані земельні ділянки визнано недійсними.

Рішення Туринківської сільської ради від 20.10.2008 року № 30 надано у власність ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія), площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно довідки Туринківської сільської ради Жовківскього району від 05.07.2019 року № 1200 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно користується земельними ділянками площею 0,1543 га та площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з довідкою, виданою старостою Туринківського старостинського окуругу № 14 Жовіківської міської ради від 16.05.2025 року № 673 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно користується земельними ділянками, площею 0,1543 га та площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства.

З будинокової книги будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 вбаачається, що з 12.11.2006 року по даний час ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у будиноковолодінні. Членим сім`ї: дружина ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстровані та проживають в будинку із 18.06.2006 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій від 04 серпня 2025 року № 80217141, № 80217036, 80217103 державний реєстратор прав на нерухоме майно Жовківської міської ради Вненкевич Галина відмовила в проведенні реєстраційних дій мотивуючи свої рішення тим, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч. ст. 317 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України (чинній), до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ч. 1. ст. 377 ЦК України (в редакції чинній станом на 19.12.2005 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (чииній редакії ), у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно ч. 1. ст. 120 ЗК України (в редакції станом на 19.12.2005 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності (ч. 1 ст. 347 ЦК України).

Згідно п.п. а.в. ч. 1 ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЗК України, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Згідно ч. 4. ст. 142 ЗК України, власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1. ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_2 . У відповідності до п. 6 цього Договору купівлі-продажу житлового будинку було роз`яснено право (обов`язок) на перехід земельної ділянки для обслуговування цього будинку та його господарських будівель та споруд.

ОСОБА_2 не оформив на момент продажу прав на земельні ділянки закріплені за вищевказаним житловим будинком та його адресою, але розпочав процедуру оформлення ще до укладення договору, що підтверджується первинним рішення Туринківської сільської ради від 29.11.2005 року № 19.

Про те , після оформлення права власності на земельні ділянки:

- кадастровий номер: 4622789200:01:021:0003, площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія);

- кадастровий номер: 4622789200:01:021:0004, площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 ;

- кадастровий номер: 4622789200:01:021:0005, площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 подав заяву до Туринківської сільської ради про відмову від свого права власності на них, про що було прийняте відповідне рішення, що передбачається ст. ст. 140, 142 ЗК України та ст. 347 ЦК України. Надалі своїм рішенням Туринківська сільська рада від 20.05.2008 року № 107 припинила право власності ОСОБА_2 на вищевказані земельні ділянки та вилучила ці земельні ділянки у землі запасу та визнала недійсними державні акти про право власності на ці земельні ділянки.

Рішенням Туринківської сільської ради від 20.10.2008 року № 30, вищезазначені земельні ділянки:

- площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 (прибудинкова територія);

- площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 ;

- площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 , передані у власність ОСОБА_1 .

Оригінали документів на вищезазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_1 , новому власнику цих земельних ділянок.

31.07.20205 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Жовківської міської ради про реєстрацію права власності на вищезазначені земельні ділянки.

Своїм рішеннями від 04.08.20205 року № 80217036, 80217141, 80217103 відмовила в проведенні реєстраційних дій, мотивуючи своє рішення тим, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.

Попередній власник земельних ділянок ОСОБА_2 помер та не може подати відповідну заяву до державного реєстратора земельного кадастру про внесення відповідних змін щодо права власності.

Тому фактично позивач не може реалізувати своє право на земельні ділянки в повному обсязі так як, не може їх зареєструвати у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому змушений звертатись до суду із позовом про визнання права власності на вищезазначені земельні ділянки. Оцінюючи в сукупності досліджені докази суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 відмовся від спірних земельних ділянок в користь ОСОБА_1 з власної волі, що ніким не оспорюється та підтверджується матеріалами справи, а останній набув право власності на вказані земельні ділянки та користується ними з 2006 року, про те, не може зареєструвати таке право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141,200,247,258-259,264-265,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Задоволити позовні вимоги в повному обсязі та визнати право власності на земельні ділянки за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 :

- кадастровий номер: 4622789200:01:021:0003, площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- кадастровий номер: 4622789200:01:021:0004, площею 0,1543 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- кадастровий номер: 4622789200:01:021:0005, площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Копію рішення направити учасникам справи- для відома.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.