Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №442/945/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/945/26

Провадження №2-а/442/28/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник - адвокат Гирич Олег Васильович, до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник - адвокат Гирич О.В., звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6575384 від 27.01.2026, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

У постанові зазначено, що 27.01.2026 близько 18 год 00 хв вони з товаришем зустрілися у м. Дрогобич по вул. Чорновола на автостоянці поблизу продуктового магазину "Карпати". Вони обговорювали купівлю-продаж автомобіля Audi F4, 2008 року випуску, який він мав намір купити. Вказаний автомобіль був нещодавно пригнаний з-за кордону та пройшов процедуру розмитнення, що підтверджується декларацією 26UA209180004488U8 від 21.01.2026, був на тимчасовій реєстрації та мав червоний номерний знак 14СМ1515. До них під`їхав автомобіль патрульної поліції, поліцейський Цап В.В. запитав причину їхнього перебування там. Вони пояснили, що спілкуються. Після цього працівник поліції вказав, що він керував транспортним засобом з номерними знаками, які не відповідають цьому автомобілю, оскільки в базі, наявній у його планшеті, такого автомобіля немає. Вважає дану постанову незаконною та протиправною, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо його керування згаданим транспортним засобом та неналежності номерного знаку 14СМ1515 такому. Зважаючи на вказане, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у даній справі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6575384 від 27.01.2026, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн у зв`язку з тим, що 27.01.2026 о 17 год 58 хв у м. Дрогобичі по вул. Вячеслава Чорновола, 24, водій керував транспортним засобом з номерним знаком, що не належить даному транспортному засобу, чим порушив вимоги пункту 2.9.в Правил дорожнього руху України. Транспортний засіб: Audi А4, 14см1515.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що при розгляді справи повинно бути всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачами у встановлені строки відзив або інші докази правомірності складення оскаржуваної постанови надано не було, не зазначено причин неподання таких. Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути розцінено судом як визнання позову.

Частина 1 статті 121-3 КУпАП передбачає накладення штрафу за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно з п. 2.9.в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

З оскаржуваної постанови вбачається, що працівником поліції не зазначено, яким транспортним засобом керував ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 283 КУпАП.

Слід звернути увагу, що до оскаржуваної постанови працівники поліції не надали будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Так, у графі 7 постанови «до постанови додаються» нічого не зазначено. У той же час, наявність лише постанови про накладення адміністративного стягнення не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху. Вказане узгоджується із позицією ВС, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, згідно із якою постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок викладений ВС КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, відзиву на позов не подано, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Крім цього, оскільки належним відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 27.02.2020 у справі №759/13033/14-а), з Головного управління Національної поліції у Львівській області, згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст 19, 77, 139, 159-163, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на Копаницького Віталія Павловича по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6575384 від 27.01.2026, винесену поліцейським Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержантом поліції Цап Віктором Володимировичем, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Грицай