Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №461/1436/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/1436/26

1-кп/461/380/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в місті Львові у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №42026142040000009 від 30.01.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше судимий вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2025 року за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., який не виконаний,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 23 жовтня 2025 року приблизно о 23 год. 20 хв., перебуваючи у громадському місці, що за адресою: м. Львів, вулиця Беринди, 1, маючи умисел на вчинення хуліганства, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зневажливим ставленням до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи власну зверхність, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, вигукував слова грубої нецензурної лайки у бік людей та, продовжуючи свої хуліганські дії, наніс один удар рукою ОСОБА_4 в область обличчя, який зі заявою про спричинення йому тілесних ушкоджень до правоохоронних органів не звертався.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 подав заяву, у якій зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

У частині 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

У частині 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 296 КК України, оскільки такими своїми діями він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас до обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.296 КК України, у виді пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов`язків, визначених ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як убачається з роз`яснень п.п. 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Суд встановив, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2025 ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. ОСОБА_3 вказаний вирок суду не виконав та призначений вироком штраф не сплатив.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому, суд враховує правила складання покарань, визначені ч.3 ст.72 КК України, згідно з якою основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 100, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

2. Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

3. Згідно зі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

4. На підставі ст.71 КК України до вказаного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2025, згідно з яким ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та засуджений до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень та остаточно за сукупністю вироків призначити покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та 850 гривень штрафу.

5. На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2025 у виді штрафу у розмірі 850 гривень виконувати самостійно.

6. Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , згідно з ч.1 ст.49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

7. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме: цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_7