Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №317/5270/25 — Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2-о/317/23/2026

Справа № 317/5270/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

за участі:

секретаря судового засідання Луц А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Скрими В.А. звернулась до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні у рідного брата.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дівоче прізвище « ОСОБА_1 »),є рідною сестрою військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/202 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року. На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" ОСОБА_3 був призваний на військову службу та проходив службу на посаді навідника 3 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 9 механізованої роти з механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . 13.06.2024 при виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 в ході виконання бойового завдання 3 механізованим батальйоном поблизу населеного пункту Сокіл, Покровського району, Донецької області, противником було здійснено мінометний обстріл по позиції НОМЕР_2 механізованого батальйону, внаслідок чого зник безвісти рядовий ОСОБА_3 , про що ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 було надіслано сповіщення від 21.06.2024 №3308. До моменту мобілізації заявниця разом з братом проживали разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що грошова виплата не підлягає призначенню такій категорії громадян як рідна сестра. Отже, встановлення факту перебування на утримання загиблого, проживання однією сім`єю необхідне заявниці для оформленням щомісячної виплати грошового забезпечення військовослужбовця та інших виплат передбачених для утриманця. В зв`язку з чим заявниця звернулася до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю та перебування її на утриманні рідного брата.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, в судове засідання жодного разу не з`явилась, клопотань або заяв не надсилала.

18.02.2026 від представника заявниці - адвоката Скрими В.А. до суду надійшла заява в якій адвокат повідомила про припинення представництва інтересів ОСОБА_1 у цій справі.

Зацікавлені особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також Військова частина НОМЕР_1 своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили, жодних заяв або клопотань до суду не надсилали.

Суд ухвалив, розглядати справи у відсутності учасників, на підставі письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані заявником докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_3 , актовий запис № 945, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 , актовий запис № 2800.

Відповідно до сповіщення сім`ї від 21.06.2024 № 3308, яке була направлено заявниці ОСОБА_1 встановлено, що її брат - навідник 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 13.06.2024 в районі н.п. Сокіл Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п.6 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Згідно п.7 Порядку "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30 листопада 2018 року виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до Судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, викладеної у листі Верховного суду від 01.01.2012, до заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, в якій зазначається мета цього встановлення, можуть надаватися: 1) докази, що підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового й особистого характеру); 2) докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним і постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, квитанції та інші документи, що свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника); 3) довідка із ЖЕКу або сільської ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, однак йому в цьому було відмовлено через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні; 4) документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім`ї померлого (крім спадкування за ч. 2 ст. 1265 ЦК утриманцю не потрібно доводити, що він є членом сім`ї померлого) - копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення тощо; 5) документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною особою, не був членом сім`ї спадкодавця, але перебував на утриманні останнього не менше п`яти років та одержував від нього матеріальну допомогу, що була єдиним джерелом засобів до існування (копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази); 6) копія свідоцтва про смерть годувальника.

В поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що допомога, яка надавалася заявниці братом була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування.

В ході розгляду справи заявник та її представник не звертались до суду зі клопотанням про виклик та допит свідків.

04.12.2025 судом витребувано інформацію з Запорізького ВДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до отриманого судом витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00055720932 від 06.01.2026 встановлено, що 28.09.2019 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , та набула прізвище ОСОБА_4 , актовий запис № 1125. Шлюб до цього часу не розірвано.

Наявність у заявниці чоловіка, який також є батьком ОСОБА_7 , спростовує доводи заявниці про те, що вони з донькою перебували на утриманні брата.

ОСОБА_1 не надала суду доказів, відомостей про доходи її брата до того часу як він був призваний на військову службу під час мобілізації і став отримувати матеріальне забезпечення, тому не можливо встановити чи міг він взагалі надавати таку допомогу.

Всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, заявник в підтвердження своїх вимог щодо встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_3 належних доказів не надала і судом їх не здобуто.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 23.02.2026.

Суддя Р.В. Мінгазов