Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №307/4688/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4688/25

Провадження № 2/307/1756/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Мельник Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Варга Дмитро Дмитрович, звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що 21 серпня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області зроблено відповідний актовий запис за № 10. За час перебування у шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина проживає разом з відповідачкою, але позивач приймає участь у його вихованні, регулярно надсилає кошти на утримання дитини, постійно спілкується із сином та проводить з ним час. Спільне життя позивача з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейні відносини, цінності та обов`язки. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені вже більше року. Ще з осені 2024 року сторони проживають окремо, не ведуть спільний побут та сімейне життя. Примирення і збереження їх шлюбу вже є неможливим і недоцільним, подальше формальне перебування у шлюбі лише обопільно шкодить інтересам сторін, перешкоджає кожному із них влаштувати своє особисте життя. Між сторонами втрачені всі фізичні та духовні зв`язки, шлюб існує лише формально. Збереження сім`ї неможливе, і суперечить інтересам позивача та відповідачки. Вжиті сторонами заходи щодо збереження шлюбу бажаного результату не дали, все ж декілька разів сторони намагалися примиритися, проте, через постійні непорозуміння обоє прийшли до переконання, що укладений шлюб є невдалим, у них різні погляди на життя. Враховуючи викладене просить шлюб укладений між сторонами розірвати.

04 грудня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явилися, згідно позовної заяви представник просив розгляд справи проводити у його відсутності та за відсутності позивача. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 21 серпня 2018 року у виконкомі Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна, про що зроблено актовий запис № 10 (а.с. 6).

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать про те, що сімейне життя у сторін не склалося, у них відсутнє взаєморозуміння, а розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню. Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстровано 21 серпня 2018 року у виконкомі Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна, за актовим записом №10 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , жителька: АДРЕСА_3

Повний текст рішення суду складено 23 лютого 2026 року.

Суддя М.Д. Стецюк