Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №208/13795/24 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/13795/24

провадження № 2-а/208/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі

головуючого судді Гречаної В.Г.,

при секретарі судового засідання Агеєвій В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське адміністративну справу № 208/13795/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3398847 від 02.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн., закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3398847 від 02.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн., закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 02.11.2024 року старшим лейтенантом поліції бат. 3 рота 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Черевко І.П. було складено постанову серія ЕНА № 3398847, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн

У вказаній постанові зазначено, що 02.11.2024 року о 20:30 годині в м. Дніпро по вул. Криворізькій, 39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW3201, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому світлові показчики повороту не відповідають державним стандартам України. Під час перевірки документів, встановлено, що водій позбавлений в праві керування таким ТЗ від 08.04.2024 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська.

Однак вказану постанову позивач вважає протиправною та незаконною, оскільки він 02.11.2024 року не керував транспортним засобом та не був у місті Дніпрі, відповідно не був зупинений працівниками поліції.

Позивач дійсно постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.04.2024 року справа № 207/94/24 позбавлений права керувати транспортним засобом на один рік. Зазначене рішення суду він неухильно виконує та не керує транспортними засобами.

Позивач не погоджується з зазначеним вище рішенням інспектора Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області працівника патрульної поліції, оскільки він не винен, а постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 р. адміністративну справу № 208/13795/24 було розподілено судді Гречаній В.Г.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.11.2024 року позовну заяву залишено без руху. Та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

16.12.2024 року позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 25.11.2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.12.2024 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.01.2025 року задоволено клопотання представника відповідача ГУНП в Дніпропетровській області про заміну на належного відповідача та здійснено заміну відповідача на Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

04.02.2025 року через систему Електронний суд «ЕСІТС» представником відповідача подано клопотання про долучення доказів по справі, а саме відеозапису обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення та винесення оспорюваної постанови.

07.05.2025 року представником відповідача – Департаменту Патрульної поліції, після ознайомлення з матеріалами справи, надано до суду відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі винесена правомірно, зміст постанов відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.

Також зазначає, що на підставі п.1 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів- на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку ЗСУ, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Інспектором було встановлено наявність двох адміністративних правопорушень у діях позивача по справі, а саме, за ч.1 ст. 121 КУпАП, а саме те, що світлові показники повороту не відповідають державним стандартам України, та ч.4 ст. 126 КУпАП, а саме- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, за більш серйозне з яких, згідно ч.2 ст. 36 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час зупинки водій має дотримуватися всіх Правил дорожнього руху, що стосуються зупинок транспортних засобів у межах дороги, винятками можуть бути випадки зупинки на вимогу поліцейського, який може вказувати водіям місце для зупинки, на яких зазвичай зупинка та стоянка заборонені.

Звертає увагу суду на те, що постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська ( назва змінена на Південний районний суд міста Кам`янського) по справі № 207/94/24 від 08.04.2024 року позивача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.

Окрім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.08.2024 року зазначена вище постанова суду залишена без змін.

Також зазначає, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом, зробленим портативним відео реєстратором інспектора згідно інструкції, та який долучено до матеріалів справи, відповідно до клопотання відповідача по справі про долучення доказів від 03.02.2025 року.

Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складання оскаржуваної постанови.

Всі доводи позивача, викладені в позові вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, тому вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що з метою дотримання прав усіх сторін справи, слухання справи неодноразово відкладалося за клопотанням позивача.

09.12.2025 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Оскільки минуло вже багато часу, то точних обставин справи він не пам`ятає, однак викладені у його позовній заяві обґрунтування для скасування постанови підтримує та просить суд скасувати постанову органів поліції, яка винесена з порушенням норм чинного законодавства та є незаконною. Також зазначив, що він під час того, як працівники поліції підійшли до нього, то він сидів за кермом автомобіля.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції – Машталер Альона Андріївна у своєму відзиві просила відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити без участі представника.

23.02.2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, при дотриманні норм матеріального і процесуального права дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.11.2024 року старшим лейтенантом поліції бат. 3 рота 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Черевко І.П. було складено постанову серія ЕНА № 3398847, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн

У вказаній постанові зазначено, що 02.11.2024 року о 20:30 годині в м. Дніпро по вул. Криворізькій, 39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW3201, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому світлові показчики повороту не відповідають державним стандартам України. Під час перевірки документів, встановлено, що водій позбавлений в праві керування таким ТЗ від 08.04.2024 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська.

Відповідно до постанови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.05.2024 року вищезазначену постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська залишено без змін.

Таким чином вбачається, що Постанова Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.04.2024 року, набрала чинності 24.05.2024 року і позивач ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, не мав права керувати будь-яким транспортним засобом, однак, в порушення норм чинного законодавства, 02.11.2024 року керував транспортним засобом.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП також підтверджується оглянутим та дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який представником відповідача долучено до свого відзиву.

На оглянутому відео чітко видно, що саме відповідач по справі керував транспортним засобом BMW3201, д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений за порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки документів, працівниками поліції встановлено, що водій позбавлений права керувати транспортним засобом, за був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Окрім того, сам позивач на відео не заперечував факт того, що він дійсно постановою суду позбавлений права керувати транспортним засобом, однак дана постанова не набрала чинності та оскаржується в апеляційному суді, що насправді не відповідало дійсності, оскільки, як встановлено судом постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.05.2024 року вона залишена без змін.

Доводи позивача, викладені ним у своєму позові, з приводу того, що він 02.11.2024 року не керував транспортним засобом та не був в м. Дніпро, повністю спростовуються оглядуним судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де чітко видно, що саме ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху та керував транспортним засобом.

Також безпосередньо в судовому засіданні він зазначив, що коли він був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, саме він був за кермом.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п.1,9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В свою чергу, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

В свою чергу, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом «а» пункту 2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як вбачається із позовної заяви, Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Відповідачем не було повно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки, викладені відповідачем у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, на момент складання відповідачем оскаржуваної постанови доказів вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст.126 КУпАП, не було.

Проте, дані обставини спростовуються дослідженими рішеннями судів про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також оглянутим та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про обґрунтованість притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, а відтак позовні вимоги про скасування постанови серії ЕНА № 3398847 від 02.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких було встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи не надано.

Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень Відповідача в порядок та спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову, всі судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог ст.139 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.2-16, 19-20, 77, 139, 159-167, 193, 227-228, 250-251, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, ст. ст. 126.251 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3398847 від 02.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн., закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Суддя В.Г. Гречана