Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №753/3613/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3613/26

провадження № 1-кп/753/1439/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження відомості про яке внесоно до ЄРДР за № 12026105020000173 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-23.06.2008 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі (28.09.2016 звільнений з Ізяславської ВК Хмельницької обл. № 31 по відбуттю строку покарання);

- 24.09.2020 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік;

- 11.08.2025 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 3 роки;

- 17.12.2025 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст.71,72 КК України 5 років 2 місяців позбавлення волі;

- 13.02.2026 до Дарницького районного суду скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 17.02.2026 приблизно о 03 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Садова, біля будинку №23, всупереч ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканність житла чи іншого володіння, для задоволення мінімальних побутових потреб, вирішив незаконно проникнути до житлового будинку, обравши об?єктом посягання володіння ОСОБА_4 , а саме: земельну ділянку та будинок АДРЕСА_2 , який знаходиться за вищевказаною адресою.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 всупереч волі ОСОБА_4 та без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, діючи умисно, протиправно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перестрибнув через паркан та вторгся на територію огородженого домоволодіння будинку АДРЕСА_2 .

Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до вищевказаного житлового будинку і, встановивши, що вхідні двері зачинені, за допомогою цегли, яку знайшов на території подвір?я, пошкодив скло вхідних металопластикових дверей, через які потрапив у приміщення будинку, тобто незаконно проник до житла особи вказаного домоволодіння, де в подальшому був помічений працівниками поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованованих йому кримінальних проступків, повністю згоден із встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Таким чином, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому проступків, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України - не встановлено.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, останній вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17.12.2025 року не набрав законної сили, , свою вину у вчиненні кримінального проступку, яке йому інкриміновано, визнав у повному обсязі, офіційно не працевлаштований, з середньою спеціальною освітою, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується, враховуючи те, що відсутня інформація про будь-які доходи, приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-382 КПК України,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Початок строку відбування покарання відраховувавти з моменту прибуття ОСОБА_3 до установи відбування покарання. Зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період із 17.02.2026 року по 18.02.2026 року, виходячи із розрахунку - один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі.

Речові докази - цегла, яка поміщенна до спецпакету "Національна поліція України" № SUD3098910 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту отримання копії вироку, враховуючи особливості передбачені ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надістати учасникам судового провадження.

Суддя: