Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №752/23204/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23204/25

Провадження №: 2/752/1491/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20.02.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 05 квітня 2014 року між нею та відповідачем Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 378 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем. Питання аліментів не оспорюється та буде вирішено мирно.

Позивач зазначає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, через наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння. Спільного господарства не ведуть, сімейні відносини фактично припинені, дитина тривалий час знаходиться на утриманні родичів матері.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24 жовтня 2025 року на 10:00 год.

24 жовтня 2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 вх. № 68655 про надання подружжю строку на примирення, протягом якого відповідач буде вживати заходів з метою збереження шлюбу.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про надання строку на примирення, надано сторонам строк на примирення терміном на три місяці - до 26 січня 2026 року (включно), провадження у справі до закінчення вказаного строку зупинено.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання у даній справі на 20 лютого 2026 року на 09 год. 30 хв.

20 лютого 2026 року до суду надійшла заява вх. № 11812 позивача ОСОБА_4 про те, що вони з відповідачем не примирилися, тому просить розірвати шлюб.

20 лютого 2026 року до суду надійшла заява вх. № 11810 відповідача ОСОБА_2 про те, що вони з позивачем не примирилися, просить задовільнити позов про розірвання шлюбу.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 05 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 378 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після реєстрації шлюбу позивач ОСОБА_5 взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про наявність спору про місце проживання якого сторони не посилалися.

Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя виявилося неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить їх інтересам. Відповідач позов визнав, про що свідчить його заява зі згодою на розірвання шлюбу.

При розгляді справи ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року сторонам було надано строк на примирення терміном три місяці, однак примирення не відбулося.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили емоційний зв`язок як подружжя, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

При розгляді справи ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року сторонам було надано строк на примирення терміном два місяці, однак примирення не відбулося.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями частини першої статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено також частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Так, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн згідно квитанції № MQMY-LMSF-AEKE від 11 вересня 2025 року.

Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то відповідно до вимог частини першої статті 142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 грн, а решту 50 відсотків судового збору стягнути на його користь з відповідача згідно приписів частини першої статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05 квітня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 378, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду, тобто стягнути 605,60 грн.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно квитанції № MQMY-LMSF-AEKE від 11 вересня 2025 року, тобто повернути 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 23 лютого 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук