Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 10 лютого 2026 р.
Справа: №752/1275/26
Суддя: Єсауленко М. В.
Справа № 752/1275/26
Провадження №: 3/752/1471/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
11 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 інкримінується те, що він, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом на підставі постанови державного виконавця від 23.09.2019 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, 27.12.2025 о 15 год 55 хв керував транспортним засобом «ВАЗ 21104», н.з. НОМЕР_2 , по вул. Академіка Глушкова, 67 у м. Києві.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій не визнав. Пояснив суду, що станом на момент керування транспортним засобом у визначений в протоколі день і час, не був обізнаний про наявність заборони щодо керування транспортним засобом. Постанову про встановлення такого обмеження у визначеному законом порядку не отримував. Після того, як працівники поліції повідомили йому про вказані обставини, він звернувся до виконавчої служби, дізнався про наявну заборгованість і повністю погасив її. Заборона на право керування транспортними засобами скасована.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 552288 від 27.12.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом на підставі постанови державного виконавця від 23.09.2019 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, 27.12.2025 о 15 год 55 хв керував транспортним засобом «ВАЗ 21104», н.з. НОМЕР_2 , по вул. Академіка Глушкова, 67 у м. Києві.
Постановою старшого державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кіртокої В.Є. від 23.09.2019 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 стосовно боржника ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів за період з 10.04.2017 по 01.09.2019 у сумі 48024,04 грн. за виконавчим листом № 505/2966/16-ц, виданим 16.09.2016 Котовським міськрайонним судом Одеської області.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.3 ст.126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб`єктивна сторона даного правопорушення складається з вини у формі прямого умислу. Суд вважає, що враховуючи формулювання вчинення адміністративного правопорушення з необережності, як воно викладено у статті ст.11 КУпАП, обов`язковими наслідками якого є настання шкідливих наслідків від необережних дій, та об`єктивний склад правопорушення, передбачений ч.3 ст. 126 КУпАП, який є формальним, вина, як ознака суб`єктивної сторони вищезазначеного правопорушення, не може бути у формі непрямого умислу.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП має бути встановлено і доведено, що особа, будучи обізнаною про встановлення відносно неї тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, умисно порушила такі обмеження.
Доказів на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про наявність обмеження у праві керування транспортними засобами, та як наслідок умислу на скоєння правопорушення до матеріалів справи не додано. Суд не наділений повноваженнями на збирання доказів доведеності винності особи у вчиненні правопорушення, а тому розгляд даної справи здійснюється лише на підставі наявних у справі доказах.
ОСОБА_1 під час розгляду справи заперечував факт обізнаності про наявність заборони та/або обмеження у праві керування транспортними засобами на час його зупинки працівниками поліції. Крім того, зазначив, що після того, як працівники поліції повідомили йому про даний факт, він добровільно звернувся до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, погасив заборгованість, у зв`язку з чим всі заходи примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, у тому числі і тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами були припинені.
З постанови Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.01.2026 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 встановлено, що станом на 15.01.2026 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 за виконавчим листом № 505/2966/16-ц, виданим 16.09.2016 Котовським міськрайонним судом Одеської області, відсутня, у зв`язку з чим скасовано його тимчасове обмеження у керуванні транспортними засобами.
Висновки суду про винуватість особи у вчиненні правопорушення не можуть ґрунтуватися лише на даних, викладених у протоколі, оскільки сам по собі факт складання протоколу не є доказом вини особи. Протокол оцінюється сукупно з іншими зібраними доказами.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що здійснення підтримки обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення відповідними органами не здійснюється, а суд не здійснює збирання додаткових доказів, а також враховуючи такі засади провадження як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , що у відповідності до ст. 247 КУпАП є підставною для закриття провадження у справі у даній частині.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.9, ч.3 ст. 126, п.1 ч.1 ст.247, ст.251-252, 280, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяті днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua