Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №707/160/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/160/26

2/707/558/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Олекса Л.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.11.2005 року між ним та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстровано Капітанівською селищною радою Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис №13. Від зареєстрованого шлюбу сторони мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2016 року у справі №395/809/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Позивач зазначає, що він 01.11.2023 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу у позивача є донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, 07.11.2019 року відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

ОСОБА_1 вказує, що після розірвання шлюбу вони з ОСОБА_9 домовилися про те, що старша донька – ОСОБА_3 буде проживати з позивачем, а менша – ОСОБА_4 з відповідачкою. Однак, в порушення досягнутих домовленостей, ОСОБА_2 не надає належної допомоги позивачу в утриманні та вихованні доньки.

Станом на день звернення до суду з даним позовом повнолітня ОСОБА_3 є студенткою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України, що підтверджується витягом з наказу №80/1 –ст від 11.08.2025 року про зарахування на 1 курс денної форми навчання факультету освітніх наук та мистецтв, спеціальність АЗ початкова освіта та договір про навчання у закладі вищої освіти від 11.08.2025 року. Термін навчання – з 01.09.2025 року по 30.06.2027 року. Донька не працює, власних доходів та майна не має. Відповідачка самоусунулась від утримання та виховання доньки, навчання та інші потреби повністю сплачує позивач. Крім того, на утриманні позивача є малолітня ОСОБА_6 від другого шлюбу та двоє батьків пенсіонерів.

Крім того, у відповідності до довідки про грошове забезпечення та інші види виплат за період з 01.07.2025 року по 31.12.2025 року, виданої Національною гвардією України, доходи позивача за вищезазначений період (6 місяців) складали 129653,34 грн. з них утримання по виконавчому листу 33776,74 грн., військовий збір – 1954,81 грн., тобто сума доходу за 6 місяців, за вирахуванням аліментів та військового збору становить 93921,79 грн., це по 15653,63 грн. Саме з цієї суми доходів позивач сплачує за навчання старшої доньки, купує одяг, харчування, ліки у випадку хвороби, тощо старшої доньки, інші витрати та утримує малолітню доньку та допомагає батькам пенсіонерам.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання н доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. на місяць до закінчення у ВНЗ.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 22.01.2026 року відповідачці був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідачка була повідомлена про розгляд вказаної справи у встановлений законом порядку, на адресу місця її реєстрації, проте у встановлені строки відзиву на позов не надійшло. Відповідачка вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України – у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 уклали шлюб 12.11.2005 року, який зареєстровано Капітанівською селищною радою Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис №13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2016 року у справі №395/809/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 розірвано.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 11.04.2006 року, серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , а ОСОБА_11 є її матір`ю.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , а ОСОБА_11 є її матір`ю.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 01.11.2023 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 07.11.2019 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_6 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 .

Встановлено, що повнолітня ОСОБА_3 є студенткою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України, що підтверджується витягом з наказу №80/1 –ст від 11.08.2025 року про зарахування на 1 курс денної форми навчання факультету освітніх наук та мистецтв, спеціальність АЗ початкова освіта та договір про навчання у закладі вищої освіти від 11.08.2025 року. Термін навчання – з 01.09.2025 року по 30.06.2027 року.

Згідно довідки про грошове забезпечення та інші види виплат за період з 01.07.2025 року по 31.12.2025 року, виданої Національною гвардією України, доходи позивача за вищезазначений період (6 місяців) складали 129653,34 грн. з них утримання по виконавчому листу 33776,74 грн., військовий збір – 1954,81 грн., тобто сума доходу за 6 місяців, за вирахуванням аліментів та військового збору становить 93921,79 грн., це по 15653,63 грн. Саме з цієї суми доходів позивач сплачує за навчання старшої доньки, купує одяг, харчування, ліки у випадку хвороби, тощо старшої доньки, інші витрати та утримує малолітню доньку та допомагає батькам пенсіонерам.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України- за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у 2026 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня становить 3328 грн.

Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ч.1ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.199СКУкраїни право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб".

Статтею ст.141СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185СКУкраїни не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.

Разом з цим необхідно пам`ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"(п. 17).

Позивачем доведено, що вона є донькою відповідачки, яка набула повноліття та не досягла віку 23 років, вона продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, в зв`язку з навчанням.

Враховуючи викладене, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд враховує те, що утримувати повнолітню дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, як і те, що основні витрати на утримання повнолітньої дитини на даний час несе батько.

Таким чином суд приходить до переконання, що оскільки утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання є обов`язком батьків, а відповідачка ОСОБА_2 добровільно не надає матеріальну допомогу та наявність у відповідачки на утриманні іншої малолітньої дитини від другого шлюбу та низький сукупний дохід її сім`ї, не є достатніми підставами для відмови у призначенні аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання. Відповідач є працездатною та дані про інше у матеріалах справи відсутні, а тому може сплачувати аліменти.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При цьому, відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати нею аліментів на утримання дитини саме у твердій грошовій сумі.

При визначенні способу стягнення аліментів, суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у твердій грошовій сумі за вибором позивача, з яким проживає донька, в силу вимог ч.3ст.181 СК України. При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідачка має обов`язок брати участь в утриманні своєї дитини, а також те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

При цьому, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 5000 грн. щомісячно суд вважає завищеними, оскільки позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами необхідність саме такого розміру аліментів, а також відсутні дані про дохід відповідача та її матеріальний стан.

Враховуючи, вказані обставини справи, надані позивачем докази, враховуючи розмір прожиткового мінімуму та судову практику, що склалася суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та необхідності стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви і до закінчення нею навчання, але небільше ніж до досягнення нею 23-річного віку за умов продовження навчання, що на думку суду є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітньої доньки, виходячи з засад розумності та справедливості.

Суд вважає, що позовна вимога позивача щодо стягнення аліментів з відповідача за минулий час, тобто з 01.09.2025р. до 21.01.2026р. (до дня звернення до суду), не підлягає до задоволення, оскільки така позовна вимога є необґрунтованою та непідтвердженою належними і допустимими доказами в розумінні ст.191 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 12000 грн., суд вважає, що вказаний розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 4000 грн.

Керуючись ст.ст.180-184 СК України та ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_7 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , мешканця АДРЕСА_2 ), на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн., щомісячно, починаючи з 21 січня 2026 року і до закінчення навчання але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення щодо стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за 1 місяць.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський