Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №570/5688/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 570/5688/25

18 лютого 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «А-БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 41378,91 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 28.03.2024 року, відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «А-банк», заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком; паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода». Зазначає, що виконав свої зобов`язання за договором, а саме відкрив відповідачу рахунок та видав карту зі встановленим кредитним лімітом. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 41378,91 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Оскільки, відповідач будучи належним чином повідомлений про судове засідання, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 28.04.2024 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» (а.с.33).

Підписанням цієї заяви відповідач погодилася та підтвердила, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становлять Договір про надання банківських послуг.

Встановлено, що 28.04.2024 відповідач підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком; та підписала паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода» (а.с.34-35, 37-38).

Судом встановлено, що банк умови договору виконав належним чином, а саме відкрив відповідачу рахунок та видав картку зі встановленим кредитним лімітом, що підтверджується довідкою за лімітами, довідкою за картками (а.с.45).

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.

Згідно вимог ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Встановлено, що відповідач в порушення зазначених норм закону та умов договору зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим в нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 03.11.2025 року становить 41378,91 грн., що складається з наступного: 22832,65 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредту); 17396,26 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами; 1150 грн. – штраф, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.31-32).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо стягнення штрафу в сумі 1150 грн. суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі №706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24.02.2022 року введено військовий стан строком на 30 діб, який у подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ продовжувався та правовий режим воєнного стану діє до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості, проте згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в сумі 1150 грн., а тому позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Що стосується судових витрат, то суд вирішив це наступним чином.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2355,08 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.03.2024 року у розмірі 40228 (сорок тисяч двісті двадцять дві) грн. 91 коп. станом на 03.11.2025 року, яка складається з наступного:

- 22832.65 грн. - заборгованість за кредитом;

- 17396.26 грн. - заборгованість по відсоткам;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ "А-БАНК" 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. 08 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство “АКЦЕНТ-БАНК” (скорочена назва АТ “А-БАНК”) м.Дніпро, вул.Батумська буд.11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 23.02.2026.

СуддяО. С. Цвіркун