Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №562/277/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/277/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181130000008 від 09.01.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буща, Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, із середньо освітою, офіційно не працевлаштованого, не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він в середині грудня 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в лісі біля кар`єру в с. Буща, Рівненського району Рівненської області усвідомлюючи, що не має передбачених дозвільних документів на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою подальшого незаконного зберігання, при відсутності передбаченого законом дозволу, придбав шляхом привласнення знайденого, заборонені у вільному обігу 45 (сорок п`ять) предметів зовні схожі на набої.

Продовжуючи свої протиправні дії, всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, ОСОБА_4 переніс вищевказані незаконно придбані набої, до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до моменту проведення санкціонованого обшуку працівникам поліції.

Зокрема, 14.01.2026, в ході санкціонованого обшуку на підставі ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області №562/78/26 від 14.01.2026 в період часу з 15 год. 45 хв. по 16 год. 14 хв., за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в літній кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 45 (сорок п`ять) предметів, ззовні схожих на набої, які являються боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї - проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39 мм з кулями зі сталевим осердям (7Н6, 7Н6М) зразка 1974 року, які придатні для стрільби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують та дав суду показання аналогічні до формулювання обвинувачення. Зазначив, що про скоєне шкодує. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

У зв`язку з тим, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним, і проти цього вони не заперечують. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 ускоєному кримінальному правопорушенні доведена повністю.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в придбанні, носінні, зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує, що кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, позицію прокурора, особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, свою вину визнав повністю, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття, активне сприяння досудовому розслідуванню.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно обвинуваченого ст. 75 КК України з покладенням на нього певних обов`язків, оскільки, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації.

При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного основного покарання, обставин, що характеризують обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи становлять 3565 грн. 60 коп. та підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 374-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16.01.2025 року (справа №562/78/26) - скасувати.

Речові докази:

- 45 предметів зовні схожих на набої, які поміщено до сейф-пакету Україна МВС експертна служба № 6056583, які передано на зберігання до кімнати зберігання відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області конфіскувати у власність державиви.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 3565 грн. 60 коп.

Документи кримінального провадження №12026181130000008 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1