Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 лютого 2026 р.
Справа: №545/3553/25
Суддя: Стрюк Л. І.
Справа № 545/3553/25
Провадження № 2/545/647/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
Представник ТОВ «Авентус Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за договором №8194595 про надання кредиту від 17.08.2024, що становить 49911,55 грн.
Вказував, що між ТОВ «Авентус Україна та ОСОБА_1 укладено договір №8194595 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника утворилась заборгованість за договором в розмірі 49911,55 грн.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, проти позову заперечує в частині штрафів, процентів та комісії, вважає їх необгрунтованими, визнає позов в частині тіла кредиту.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 17.08.2024 укладено договір №8194535 про надання кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (а.с.16-25).
Відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір №8194535 про надання кредиту шляхом направлення одноразового ідентифікатора С3528 (а.с.25).
Відповідно до умов вказаного договору строк, на який надається кредит 360 днів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,5%; загальний розмір наданого кредиту 26000 грн.; орієнтована загальна вартість наданого кредиту 140400 грн.; орієнтована реальна річна процентна ставка 9089,9 % (а.с.17).
Відповідно до додаткової угоди до договору №8194535 про надання споживчого кредиту від 17.08.2024 сторони домовились збільшити суму кредиту на 800 грн (а.с. 30-31).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало 17.08.2024 відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 в розмірі 26000 грн. та 800 грн. відповідно до листа ТОВ «Пейтек» про успішне зарахування коштів (а.с. 41-42).
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, між сторонами у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» укладено електронний договір та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови кредитного договору належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до довідки про стан заборгованості за договором №8194535 про надання кредиту від 17.08.2024 та розрахунку заборгованості сума заборгованості становить 49911,55 грн., з яких: 17986,27 грн. заборгованість за кредитом, 38948,94 грн. за відсотками, (а.с. 35-зворот а.с. 40).
Щодо нарахування відсотків.
Згідно п. 1,4, Договору вбачається, що цей договір діє протягом 360 днів (а.с.16).
Відповідно до п. 11,5,1, стандартна процентна ставка 1,5 в день та застосовується у межах строку кредиту. (а.с.17).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.
Як зазначає відповідач, вона не згодна з розміром нарахованих відсотків, та вважає їх необгрунтованими.
Разом з тим, розмір нарахованих відсотків в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.
Пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно п. 2 Розділу ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 17.08.2024, отже договір було укладено після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитний договір укладений між сторонами, який є підставою даного позову.
Згідно п.17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та умов договору в якому встановлений графік платежів, у період кредитування денна процентна ставка становила 1,5 %, тобто, за вказаний період позивачем було нараховано відсотки, виходячи із процентної ставки, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Нарахований штраф 12.05.2025 в розмірі 13400 грн позивач стягн ути не просить.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, судові витрати по справі відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс» укладений договір №0705-25 від 07.05.2025 про надання правової допомоги.
Позивачем зазначено, що понесені ним судові витрати становлять витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн та 105 грн як інші судові витрати.
Згідно з ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Згідно з п.1 ч.2ст.141 ЦПК Україниу разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Отже, відповідно до положень п.1 ч.2ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 105 грн інших судових витрат, що разом складає 2527,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 354 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Берестейський, 90-А, 03062) заборгованість за договором про надання кредиту №8194535 від 17.08.2024 у розмірі 49911,55 грн., а також судові витрати в розмірі 2527,40 грн, що разом становить – 52438,95 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Л. І. Стрюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua