Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №361/11939/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/11939/25

Провадження № 2/361/4487/25

07.01.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря Корнійко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позов мотивував тим, що 05 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб, актовий запис № 284.

У шлюбі в подружжя є неповнолітні діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають спільно подружжям.

Зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них різні погляди на життя, у зв`язку з чим вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Вважає, що шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити його інтересам, а тому наполягав на його розірванні.

Позивач просив суд слухати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначення судового розгляду. Розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 284.

05 листопада 2025 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Копія зазначеної ухвали направлена на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта».

За зареєстрованою адресою місця проживання відповідача засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви.

13 листопада 2025 року на електронну адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову, із зазначенням, що сторони примирились.

17 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 направив на електронну адресу суду заяву, в якій він просив суд не брати до уваги його заяву щодо відмови від позову. Просив суд продовжити розгляд справи.

05 січня 2026 року засобами поштового зв`язку відповідач ОСОБА_2 направила відзив на позовну заяву про розірвання шлюбу. Вказувала, що вона отримала копію позовної заяви про розірвання шлюбу та копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05 листопада 2025 року. Зазначала, що в принципі не заперечує щодо розірвання шлюбу, однак вважає за необхідне викласти свою позицію та уточнити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Наголошувала, що у позовній заяві зазначено, що підставою розірвання шлюбу є наявність у подружжя різних поглядів на життя. Вважає, що зазначене формулювання є загальним та не містить конкретних обставин, які б свідчили про неможливість подальшого існування сім`ї, однак з урахуванням реального стану сімейних відносин вона не заперечує проти припинення шлюбу. Крім того, звертала увагу щодо доводів в позовній заяві, що діти «проживають спільно з нами». Вказувала, що фактично протягом останніх двох років позивач проходить військову службу в ЗСУ та проживає окремо від сім`ї, що зумовлено об`єктивними обставинами його служби. У зв`язку з цим, молодший син постійно проживає разом з нею та перебуває на її повсякденному догляді й утриманні. Старший син останні 4 місяці є студентом та навчається за кордоном, проте перед цим постійно проживав з нею та перебував на її повсякденному догляді. Під час канікул, які є досить тривалими, старший син також проживає з нею і молодшим братом.

Акцентувала увагу, що фактичне проживання та щоденне забезпечення потреб дітей здійснюється нею, що має істотне значення для оцінки сімейних обставин у даній справі.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 березня 2008 року був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, про що 05 березня 2008 року складено відповідний актовий запис № 284, серія НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу у сторін народилися діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1288, серія НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1150, серія НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони остаточно припинили сімейні відносини, не ведуть спільного господарства.

Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” № 11 від 21.12.2007 року роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.

При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.

Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім`ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди – є неможливим.

Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 березня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 284, серія НОМЕР_1 – розірвати.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Червонописький