Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №936/40/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 936/40/24

провадження № 51-4774км25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини

За вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.

23.09.2025начальник Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 у зв`язку з порушенням ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків звернувся до Воловецького районного суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо останнього та направлення його у місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року в задоволенні подання було відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням начальник Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку та просив в апеляційній скарзі ухвалу місцевого суду скасувати і ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання.

Суддя Закарпатського апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ухвалою від 07 листопада 2025 року повернув апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обґрунтовуючи своє рішення тим, що орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого, не має права на оскарження ухвали місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі начальник Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд належним чином не встановив чи є начальник центру пробації особою, якій згідно п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, надано право на апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві з питань, віднесених до його компетенції.

Вважає, що рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги суперечить завданню кримінального процесуального законодавства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та ухвалене без додержання вимог статей 370, 399 та 539 КПК.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу керівника центру пробації перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 просить Верховний Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Позиція учасників у суді касаційної інстанції

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржуване рішення без зміни.

У поданій письмовій заяві начальник Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 просив розглянути касаційну скаргу без його участі.

Мотиви Суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.

За правилами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах вимог, викладених у касаційній скарзі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 166 Кримінально - виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Таке подання розглядається місцевим судом у порядку, передбаченому ст. 539 КПК.

За змістом ч. 1 цієї норми, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Таким чином, законом визначено право органу пробації на звернення до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Отже, у разі звернення з таким поданням до суду орган пробації, як субєкт звернення, в особі свого керівника або представника набуває прав та повноважень учасника в судовому провадженні, в тому числі підтримувати подання, давати пояснення, надавати суду докази, висловлювати свою думку щодо позиції інших учасників, а також оскаржувати рішення місцевого суду за наслідками розгляду подання в апеляційному порядку.

Така можливість апеляційного оскарження рішення місцевого суду учасниками судового провадження за наслідками розгляду подання прямо передбачена положеннями ч. 6 ст. 539 КПК.

Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області суддя апеляційного суду на ці положення закону уваги не звернув, а відтак це рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, яке відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення перешкодили цьому суду ухвалити у справі законне рішення та є істотними у розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 , ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий апеляційний розгляд у цьому суді.

При новому апеляційному розгляді суду необхідно взяти до уваги наведене та ухвалити у справі законне і обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Задовольнити касаційну скаргу начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 .

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року про повернення апеляційної скаргиначальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________________ _________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3