Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №686/31805/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 686/31805/24

провадження № 61-11553св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року в складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визначення права часткової власності на майно.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року позов залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач залишив залу судового засідання 24 лютого 2025 року без дозволу головуючої у справі. Суд роз`яснив позивачу, що наслідком таких дій є залишення позову без розгляду на підставі частини шостої статті 223 ЦПК України. Заперечень ОСОБА_1 висловлено не було.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 брав участь у підготовчому судовому засіданні 30 січня 2025 року, в якому було оголошено перерву з метою витребування нових доказів.

В судовому засіданні 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 був присутній, його особу було встановлено в судовому засіданні, та залишаючи залу судового засідання він заявив, що покладається на розсуд суду, оскільки не бажає більше приходити в суд, а прийде за рішенням суду.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, оскільки позивач без дозволу головуючого покинув зал судового засідання, є помилковим.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У вересні 2025 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року й направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 зазначав, що апеляційний суд безпідставно поновив позивачу строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, не мотивував свій висновок належним чином.

Покинувши судове засідання 24 лютого 2025 року без дозволу головуючого, позивач був обізнаний про те, що в такому випадку суд може залишити його позов без розгляду. Однак з клопотанням про отримання оскаржуваної ухвали він звернувся до суду більше, ніж через місяць після її постановлення.

Апеляційний суд не вжив належні заходи щодо повідомлення про дату та час судового засідання іншого відповідача у справі - ОСОБА_2 , який фактично проживає у США.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину шосту статті 223 ЦПК України. ОСОБА_1 24 лютого 2025 року був присутній в судовому засіданні, його особу було встановлено, однак він залишив залу судового засідання з власної ініціативи, не бажаючи брати участь в засіданні.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що він у клопотанні від 04 серпня 2025 року, направленому на електронну адресу Хмельницького апеляційного суду, просив направляти всю поштову кореспонденцію за адресою його фактичного місця проживання у США, а також просив відкласти судове засідання, призначене на 05 серпня 2025 року, на іншу дату, надавши йому можливість ознайомитися з матеріалами справи. Також він повідомив суд, що має намір укласти з адвокатом в Україні договір про надання правової допомоги, однак, йому потрібен додатковий час для цього, оскільки у нього відсутній ЕЦП.

Незважаючи на ці обставини, апеляційний суд залишив його клопотання без розгляду, чим порушив його право на доступ до правосуддя.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 25 вересня 2025 року відкрито касаційне

провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

27 жовтня 2025 року справа № 686/31805/24 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 направив відзиви на касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в яких просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів

та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного

провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або

апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може

встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були

встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність

або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над

іншими.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною першою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункти 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України).

Пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 223 ЦПК України наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

Норма частини шостої статті 223 ЦПК України пов`язує право суду залишити позовну заяву без розгляду за таких умов: позивач був присутній в судовому засіданні, зокрема, його особу було встановлено в підготовчій частині судового засідання; позивач залишив зал судового засідання з власної ініціативи, не бажаючи брати участі в засіданні; розгляд справи не було закінчено; позивач не подав заяви (усної чи письмової) про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання на 30 січня 2025 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 30 січня 2025 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24 лютого 2025 року 11:00 год, витребувано докази у справі.

В судовому засіданні 24 лютого 2025 року встановлено особу позивача, що підтверджується протоколом судового засідання.

Із звукозапису судового засідання у підсистемі відеоконференцзв`язку вбачається, що ОСОБА_1 , залишаючи в підготовчому засіданні залу суду, усно зробив заяву, що покладається на розсуд суду, оскільки не бажає більше приходити в суд, а прийде за рішенням суду.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини шостої статті 223 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що апеляційний суд безпідставно поновив позивачу строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, не мотивував свій висновок належним чином, з огляду на те, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року про залишення позову без розгляду не була направлена на адресу позивача та він отримав її копію 01 квітня 2025 року, що підтверджується відповідною розпискою. Апеляційну скаргою на вказане судове рішення ОСОБА_1 подав 11 квітня 2025 року, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що апеляційний суд порушив його право на доступ до правосуддя, оскільки не задовольнив клопотання про направлення всіх процесуальних документів на адресу місця його проживання у США, а також про відкладення розгляду справи, оскільки вказані клопотання були подані без додержання вимог частини другої статті 183 ЦПК України, тому були залишені без розгляду.

Інші доводи касаційних скарг не дають підстав для скасування

оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності

переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза

межами повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення,

касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі

колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко