Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №287/139/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/139/26

1-кп/287/419/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Олевську кримінальне провадження №1202509000000249 від 21.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олевськ Житомирської області, українця, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, не депутата, інваліда 3 групи, раніше судимий 22.07.2024 Сарненським районним судом за ч.1 ст. 240-1 КК України до штрафу у розмірі 51000 грн, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1, ч. 1 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В невстановлений слідством час та місці, але не пізніше 12.08.2024, ОСОБА_4 повторно придбав у невстановленої особи за невстановлених обставин каміння бурштину в сировині, загальною масою 5600 грам.

У подальшому, 12.08.2024, у ОСОБА_4 виник протиправний намір на незаконний збут та пересилання вказаного каміння бурштину

Так, реалізуючи вказаний протиправний намір, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи у порушення вимог ст. 4 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР від 18.11.1997, переслідуючи корисливий мотив, 12.08.2024 прибув до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Київська, 1, м. Олевськ та повторно здійснив пересилання та збут особі відносно якої виділено матеріали в окреме провадження за ТТН №59001201765126 каміння бурштину в сировині, походження якого не підтверджується відповідними документами, загальною масою 5600 грам.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в невстановлений слідством час та місці, але не пізніше 21.08.2024, ОСОБА_4 придбав у невстановленої особи за невстановлених обставин каміння бурштину в сировині, загальною масою 8850 грам.

Того ж дня, у ОСОБА_4 виник протиправний намір, спрямований на повторне незаконне пересилання та збут каміння бурштину. Реалізуючи свій протиправний намір, 21.08.2024 ОСОБА_4 прибув до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Київська, 1, м. Олевськ де повторно здійснив пересилання та збут особі відносно якої виділено матеріали в окреме провадження за ТТН №59001207042595 каміння бурштину в сировині, загальною масою 8850 грам, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 24.08.2024 ОСОБА_4 прибув у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Київська, 1, м. Олевськ де отримав від особи відносно якої виділено матеріали в окреме провадження посилку за ТТН №59001208565735 із камінням бурштину в сировині, загальною масою 20300 грам, таким чином незаконно повторно придбав вказане каміння бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

У подальшому, в період часу з 24.08.2024 по 09.09.2024 ОСОБА_4 , в достовірно невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та місці повторно здійснив переробку незаконно придбаного в особи відносно якої виділено матеріали в окреме провадження каміння бурштину в сировині, а також за невстановленою досудовим розслідуванням адресою у м. Олевськ повторно зберігав дане каміння бурштину в сировині, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 09.09.2024 ОСОБА_4 прибув у відділення №1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Київська, 1, м. Олевськ де повторно незаконно здійснив пересилання та збут особі відносно якої виділено матеріали в окреме провадження за ТТН №59001217597283 каміння бурштину у декоративних елементах, загальною масою 11350 грам, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного наміру, о 16:47 год 13.09.2024 ОСОБА_4 прибув у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Київська, 1, м. Олевськ де незаконно повторно здійснив пересилання та збут особі відносно якої виділено матеріали в окреме провадження за ТТН №59001220434482 каміння бурштину у декоративних елементах, загальною масою 5900 грам, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в невстановлений слідством час та місці, але не пізніше 21.10.2024, ОСОБА_4 повторно придбав у невстановленої особи за невстановлених обставин каміння бурштину в сировині, загальною масою 1000 грам, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Того ж дня, ОСОБА_4 , перебуваючи за достовірно невстановленою адресою в м. Олевськ передав, необізнаній в своїх злочинних намірах, ОСОБА_6 коробку, всередині якої знаходився бурштин в сировині, загальною масою 1000 грам, та попросив її здійснити відправку посилки за допомогою ТОВ «Нова Пошта». ОСОБА_6 , не будучи обізнана в злочинній діяльності ОСОБА_4 , о 09:45 прибула до відділення №2 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Промислова, 1, м. Олевськ, де за вказівкою останнього здійснила відправлення, особі відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, посилки за ТТН №59001243177796, всередині якої знаходився бурштин в сировині, загальною масою 1000 грам.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному збуті, придбанні, зберіганні, пересиланні, переробці бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1 КК України.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 01.10.2025, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, який зберігав при собі з метою подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , з метою збуту наркотичного засобу канабісу, незаконно зберігаючи при собі вищевказаний наркотичний засіб, о 14:05 год 01.10.2025 переніс його до приміщення відділенні ТОВ «Нова Пошта» № 2, що за адресою: вул. Промислова, 1, м. Олевськ, де, з метою пересилання наркотичного засобу - канабісу, помістив його до посилки ТТН №59001466323424 та здійснив вказане відправлення на ім`я ОСОБА_7 , тобто цим самим здійснив пересилання наркотичного засобу.

Так, 02.10.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: м. Коростень, Поліська сільська рада, комплекс будівельних споруд №14, здійснено негласне відібрання зразків з поштового відправлення ТТН №59001466323424, під час вилучено та в подальшому вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 0,462 г.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту ата збуті наркотичних засобів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

27.01.2026 прокурор Коростенської окружної прокуратури у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 уклали угоду про визнання винуватості.

Відповідно до цієї угоди, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні. Домовленості щодо співпраці обвинуваченого ОСОБА_4 у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, місця не мали.

Згідно умов угоди сторони узгодили між собою вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. За сукупністю кримінальних правопорушень призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240-1, ч. 1 ст. 307 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні вказаної угоди.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.11.2025, долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України та стягнути з обвинуваченого витрати на проведення експертизи.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240-1, ч. 1 ст. 307 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджені обвинуваченим та прокурором вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому права передбачені ч.4 ст. 474 КПК України, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам кримінального-процесуального законодавства, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , такі як щире каяття та добровільне перерахування коштів на допомогу Збройним силам України. Обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, його особу, який є інвалідом 3 групи, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення злочинів належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді ч. 2 ст. 240-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. За сукупністю кримінальних правопорушень призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Строк обраного ОСОБА_4 під час досудового розслідування запобіжного захід у виді домашнього арешту закінчився ще до скерування обвинувального акту до суду 24.01.2026. У підготовчому судовому засіданні сторони не клопотали про обрання останньому запобіжного заходу і суд не вбачає підстав для його обрання.

Відповідно до ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області № 1-кс/279/1495/25 від 24 листопада 2025 року накладено арешт на мобільний телефон марки «Айфон 11» з сім- карткою НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung АЗІ», браслет з камінням, схожим на «бурштин», на червоній нитці, Ipad Air білого кольору, ноутбук чорного кольору. На підставі положень ч. 4 ст. 174 КПК України, накладений арешт підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати у справі за проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 368, 370, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2026 року у кримінальному провадженні №1202509000000249 від 21.03.2025 між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240-1, ч. 1 ст. 307 КК України та призначити узгоджене покарання:

-за ч. 2 ст. 240-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців

позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.11.2025 у справі №279/6875/25, провадження № 1-кс/279/1495/25 на мобільний телефон марки «Айфон 11» з сім- карткою НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung А31», браслет з камінням, схожим на «бурштин», на червоній нитці, Ipad Air білого кольору, ноутбук чорного кольору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи №СЕ-19/106- 25/20574-НЗПРАП від 11.11.2025 в розмірі 2228 гривень 50 копійок.

Речові докази:

- DVD-R диск з відеозаписами із камер відеоспостереження відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Промислова, 1, м. Олевськ Коростенського району Житомирської області та відділення № 14 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: вул. Северинівська, 70, м. Ірпінь, Київської області - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабісом масою 0,462 г - знищити;

- мобільний телефон марки «Айфон 11» з сім-картою НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки Samsung A31; браслет з камінням, схожий на «бурштин» на червоній нитці; Ipad Air білого кольору; ноутбук чорного кольору - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1