Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №638/3253/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №638/3253/26

Суддя: Хайкін В. М.

Справа № 638/3253/26

Провадження № 3/638/1241/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка, громадянина України, тимчасово безробітній, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №332583, 08.02.2026 року близько 22 год. 50 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно погрожував нанесенням тілесних ушкоджень та фізичною розправою та висловлював погрози, образи, нецензурну лайку в сторону своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним за вказаною адресою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство.

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №332582, 08.02.2026 року близько 22 год. 50 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висловлювався умисно нецензурною лайкою в сторону своєї сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає разом із ним за вказаною адресою, чим завдано шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №081000, 09.02.2026 року близько 12 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 не виконав (порушив вимоги ТЗП серії ЕТ №103586, виданого 09.02.2026 року), а саме порушив зобов`язання: заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.02.2026 року вказані матеріали об`єднані в одне провадження.

Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС повідомлення. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за судовим викликом, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до наступних висновків.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зокрема, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», члени сім`ї, які вчинили насильство в сім`ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї, тобто умисні дії психологічного характеру.

Окрім цього, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена.

Частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису.

Винність правопорушника у вчиненні даних адміністративних правопорушень повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №081000 від 29.02.2026 року; змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №332582 від 09.02.2026 року; змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №332583 від 09.02.2025 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника №103585 від 09.02.2026 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності; поясненнями потерпілих; рапортом працівника поліції; відеозаписом, що міститься на технічному носієві – диску.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, ставлення особи до даного діяння, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 173-2 та частини 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 1 та 2 статті 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, остаточне стягнення на ОСОБА_1 накладається з урахуванням положень статті 36 КУпАП згідно із санкцією частини 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених, що буде необхідний й достатнім для запобігання правопорушенням в подальшому та виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173-2, 173-8, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн., на користь держави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн. на користь держави.

На підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн. на користь держави.

Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua