Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №941/1388/24 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 рокуселище Петрове Справа № 941/1388/24

Провадження № 2/941/24/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи це тим, що між ним та відповідачем 26 листопада 2023 року було укладено договір завдатку на суму 37450 гривень на підтвердження забезпечення та виконання у майбутньому за договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак, у жовтні 2024 року позивачу стало відомо, що відповідач відчужив вищевказану квартиру іншій особі, при цьому завдаток позивачу не повернув. На неодноразові прохання позивача відповідач відмовляється повертати кошти в добровільному порядку, тому позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за договором завдатку в розмірі 37450 гривень та сплачені судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок та 10000 гривень витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обствини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача з позовом не погодилася та надала відзвив на позовну заяву, доводи якого підтримала в судовому засіданні.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 26.11.2023 року було укладено договір завдатку на суму 37450 гривень на підтвердження забезпечення та виконання у майбутньому за договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується розпискою (а. с.47).

Як вбачається зі змісту вказаної розписки позивач 26.11.2023 року передав кошти в якості завдатку для забезпечення виконання договору по продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідачу в сумі 37450,00 гривень, про що останній власноручно зазначив: «кошти отримав в сумі 37450 грн.» та поставив свій підпис.

В майбутньому, за усною домовленістю відповідач обіцяв до 01.01.2024 року підготувати документи на вище зазначену квартиру для укладення нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу квартири. Отримані кошти обіцяв використати для переоформлення належної йому спадщини на квартиру після смерті його батьків.

Однак відповідач своє зобов`язання не виконав, постійно зволікаючи у зверненні до нотаріуса для посвідчення договору купівлі - продажу квартири. Як пізніше було встановлено за його повідомленням на неодноразові звернення позивача, він лише 31.01.2024 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. При цьому відповідач знову відмовився укладати письмовий договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи перебуванням її в арешті.

Як вбачається з копії рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28.05.2024 року позов ОСОБА_2 задоволено, знято заборону на відчудження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6117407, зареєстровано 28.11.2007 року приватним нотаріусом Каліушко О.Є. на підставі договору іпотеки, р. № 2754 від 28.11.2007 року (власник ОСОБА_3 ), а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та припинено обтяження іпотеки, реєстраційний номер обтяження: 6117407, зареєстровано 28.11.2007 року приватним нотаріусом Каліушко О.Є. на підставі договору іпотеки, р. № 2754 від 28.11.2007 року (іпотекодавець ОСОБА_3 ), а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення суду набрало законної сили 12.06.2024 року, однак відповідач не повідомляв позивача про припинення обтяження квартири, яка була предметом їх договору завдатку від 26.11.2023 року. (а. с.10-11).

На початку жовтня місяця 2024 року, позивачу стало відомо, що відповідач відчужив належну йому квартиру іншій особі, при цьому не повідомив позивача про реальну можливість укласти з ним договір купівлі - продажу вище зазначеної квартири.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.10.2024 року № 399025383, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить іншій особі ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі - продажу номер 1469, виданим 23.08.2024 року приватним нотаріусом Каліушко Д.І. (а. с.12).

Таким чином, 23.08.2024 року відповідач без повідомлення позивача продав іншій особі квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка була предметом договору завдатку від 26.11.2023 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Тобто відповідач порушив свої зобов`язання згідно договору завдатку, оскільки не запропонував позивачу купити квартиру.

Але попередній договір щодо купівлі - продажу квартири, який би був нотаріально посвідчений, не укладався.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

У відповідності до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 570 ЦК України, встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Таким чином, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Однак, договір купівлі-продажу, в тому числі попередній, між сторонами укладений не був, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати передані кошти завдатком.

В такому випадку, такі кошти, відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України - є авансом.

Оскільки, виходячи із встановлених обставин, правова природа отриманих відповідачем коштів визначена законом, то те, що сторонами вони зазначені як завдаток правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 6-176цс12.

Верховним Судом України зазначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.

Правила ст. 570 ЦК України про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82цс13).

Враховуючи, що договір між сторонами не укладено, тобто між сторонами існувала лише попередня домовленість, відповідно до висновків Верховного суду, передані за розпискою кошти можна вважати лише авансом, а не завдатком. Так, на відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. У разі сплати авансу, продавець (кредитор) не може бути зобов`язаний до повернення авансу у подвійному розмірі, та не має права на неповернення покупцю (боржнику) сплачених ним коштів.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що оскільки передані відповідачу позивачем кошти в сумі кошти 37450 гривень не можуть бути завдатком для забезпечення виконання договору по продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вони є авансом в рахунок купівлі - продажу зазначеної квартири.

Саме вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказуванняВідповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5145 гривень 69 копійок.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти в розмірі 37450 гривень.

Крім цього, відповідно ч.1- 4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ході розгляду справи позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень, що підтверджується відповідними доказами (а.с.14, 48-49)

Таким чином, у зв`язку з тим, що позов задоволено, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а саме в сумі 10000 гривень в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат на правничу допомогу.

Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 546, 570, 571, 635, 657 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 78, 137, 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму авансу в розмірі 37450 (тридцять сім тисяч п`ятдесят) гривень .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму понесених судових витрат в розмірі 1211 гривень 20 копійок судового збору та 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко