Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №394/47/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

23.02.2026 справа № 394/47/26

2-а/394/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Краснопольської Л.П.

при секретарі судового засідання Довгій С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва, головного спеціаліста - інспектора з паркування Митька Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

23.01.2026 позивач звернулася до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва ), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів серії 2KI №0004517012 від 17.12.2025 року, передбаченого ч.1 статті 122 КУпАП, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування Митьком Володимиром Володимировичем.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 17 грудня 2025 року о 15 годині 32 хвилин по вулиці Євгена Коновальця, 31, що в м. Києві, поставила транспортний засіб MERCDES-BENZ B 180, номерний знак НОМЕР_1 на стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушила п. 15.10 б) Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. При цьому, вказано, що дане правопорушення зафіксоване на мобільний термінал інспектора з паркування, але ніяких фото чи відео не додано. Прийняте по справі рішення - накласти штраф у сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення ч.1 ст.122 КУпАП.Отже, вважає, що підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не було, оскільки будь - якого адміністративного правопорушення не вчиняла, а тому вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року відкрито провадження та призначеного розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження, своїм правом подати відзив та пояснення до адміністративного позову, у встановлений судом строк, не скористався

Крім того, судом було витребувано у відповідача всі матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП, що складені інспектором з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Митьком Володимиром Володимировичем 17 грудня 2025 року, а також відео, що зафіксоване на мобільний термінал інспектора з паркування, проте вказана ухвала суду не виконана.

Дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до вимог якої, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Відповідно до ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. За нормою ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП є бланкетною, вказує на порушення певних правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху, а саме передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у випадку, що розглядається судом необхідна наявність головної обставини - порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів. Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами, якими, зокрема, є дані відеофіксації правопорушення, показання свідків.

Відповідач не надав суду жодного належного доказу на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Оскаржувана постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Позивач не погоджується з винесеною щодо нього постановою та вказує, що жодного належного підтвердження допущення ним порушення вимог Правил дорожнього руху відповідачем у постанові не наведено. Вважає, що постанова не відображає дійсних обставин справи, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачами в порушення вимог ст.77 КАС України не надано суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів 15.10 «б» Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України

Позивач же заперечує факт вчинення ним правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, вказує, що не що не порушував правил дорожнього руху, більш того стверджує, що 17 грудня 2025 року взагалі не перебувала у Києві, є сімейним лікарем Новоархангельської лікарні, і 17 грудня 2025 року, перебувала на своєму робочому місці в лікарні, здійснювала прийом хворих, автомобіль знаходився на службовій стоянці, що біля лікарні (що може бути підтверджено камерами відеоспостереження).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Аналізуючи матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки подані сторонами матеріали, які містяться у справі, вбачається відсутність належних і допустимих доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність у діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому відсутній склад правопорушення.

Таким чином, зваживши у сукупності докази, суд вважає, що висновок відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, є передчасним і необґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 666,00 грн, тому зазначена сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242-246, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва, головного спеціаліста - інспектора з паркування Митька Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії 2KI №0004517012 від 17.12.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 — закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 666 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю м. Києва

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення невідкладно надіслати сторонам

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Департамент територіального контролю м. Києва, юридична адреса: вул. Дегтярівська, 31 корпус 2, м. Київ, 03057, фактична адреса: вул. Богдана Хмельницького, 51-А, м. Київ, 01054.

Головний спеціаліст - інспектор з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 31 корп. 2 м. Київ Митько Володимир Володимирович.

Суддя: