Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №405/6081/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/6081/25

2/405/2080/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Волоткевича А.В.,

при секретарі – Бобко В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд із вищевказаною позовною заявою до відповідача, в якій просить:

- розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 жовтня 2002 року виконкомом Ялтинської селищної ради Першотравневого району Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №27;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваємо в зареєстрованому шлюбі з 19 жовтня 2002 року. Шлюб зареєстровано виконкомом Ялтинської селищної ради Першотравневого району Донецької області, про що складено відповідний актовий запис про укладення шлюбу за №27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2002 року. Від шлюбу сторони мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . З часу реєстрації шлюбу відносини характеризувались взаємністю одне до одного та порозумінням. З 2022 року стосунки між подружжям розладилися, через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Вже 3 роки, сторони проживають окремо, сімейного життя та спільного побуту не ведуть, шлюбних стосунків та спілкування не підтримують. Спроби примиритися, результату не принесли, спілкування виявилося безрезультатним, сімейні відносини не можливо відновити, шлюб остаточно припинив своє існування в 2022 року та має лише формальний характер. Оскільки почуттів любові між Позивачем та Відповідачем немає, а на примирення позивач не згодна, вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, недоцільне та суперечить її інтересам, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Ухвалою суду від 16.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

17.10.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла заява на усунення недоліків позову зазначених в ухвалі суду.

Ухвалою судді від 22.10.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті без виклику сторін. Даною ухвалою суду відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач про розгляд даної справи судом повідомлений належним чином в розумінні положень ст. 128 ЦПК України, що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету. Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не подав відзив на позовну заяву з запереченням проти розірвання шлюбу, тому шлюб між ними має бути розірваний.

19 жовтня 2002 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Ялтинською селищною радою Першотравневого району Донецької області, про що складено відповідний актовий запис про укладення шлюбу за №27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2002 року (а.с. 11).

Як вбачається з ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу є неможливе.

Згідно зі ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 4-5 та 9 ст. 142 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, № 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові № 908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Витрати позивача на правову допомогу підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги №017/25/С від 25.09.2025, додатковою угодою № 1 від 25.09.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №017/25/С від 25.09.2025 (а.с. 20-22, 23-25). Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.09.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги 017/25/С від 25.09.2025 вартість наданих послуг складає 5 000,00 грн.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, приходжу до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн не є пропорційними до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін.

Суд також враховує, що позовну заяву було залишено без руху, а також те, що адвокат не брав участь в судових засіданнях.

Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи - 2 000,00 грн.

Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст.12, 81, 141, 247, 258, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 жовтня 2002 року виконкомом Ялтинської селищної ради Першотравневого району Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №27.

Стягнути з відповідача на користь позивача фактично понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич