Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №348/2736/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2736/25

Провадження № 1-кп/348/149/26

23 лютого 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000280 від 31.08.2025 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, неодруженого, на утримання нікого немає, не працюючого, курсанта 3-го курсу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, військове звання - солдат, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 286-1 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.

ОСОБА_3 відповідно до наказу від 25.07.2023 року № 21-КС проходить військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_2 у званні солдат.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу за контрактом солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.

Згідно п. 1.5 Розділу 1 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 ПДР: автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена, для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій); дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Згідно пп. «а» п. 2.1 Розділу 2 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп. «б» п. 2.3 Розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно пц. «д» п, 2.3 Розділу 2 ПДР водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Розділу 2 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 12.1 Розділу 12 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 12.2 Розділу 12 ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Згідно п. 12.3 Розділу 12 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Проте, солдат ОСОБА_3 у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 31.08.2025 близько 02 год 15 хв ОСОБА_3 , у темну пору доби та суху погоду, не маючи відповідного на те права, керуючи технічно справним мотоциклом марки КАYА моделі 300, без реєстраційного номера, по заду себе на пасажирському сидінні перевозив пасажирку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, рухаючись проїзною частиною гравійної дороги що в дільниці Лазок у селі Зелена Пасічнянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, та яка знаходиться поблизу житлового будинку №20А, тобто в межах населеного пункту, у напрямку села Пасічна, проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив падіння мотоцикла.

У результаті порушення ОСОБА_3 вказаних пунктів ПДР сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажирка мотоцикла марки КАYА моделі 300, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої травми правої ноги із відкритим переломом зовнішньої кісточки правої малогомілкової кістки та забійними ранами по зовнішній поверхні, в проекції гомілково-ступневого суглоба, закритим внутрішньо суглобовим переломом великогомілкової кістки у верхній третині, синцями та саднами в ділянці правої ноги, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України.

3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акту визнав повністю, обставини вчинення кримінального правопорушення не заперечував.

Так, обвинувачений суду пояснив, що 31.08.2025 близько 02 год 15 хв в стані алкогольного сп`яніння керував мотоциклом марки КАYА моделі 300, без реєстраційного номера, відвозив неповнолітню ОСОБА_6 з с. Максимець до с.Черник Надвірнянського району. Під час руху транспортного засобу в дільниці Лазок у селі Зелена не впорався із керуванням, перевищив швидкість та допустив падіння мотоцикла в результаті чого він та потерпіла отримали тілесні ушкодження.

Обвинувачений пояснив, що до керування транспортним засобом вживав алкогольні напої (горілку), випив до 10 чарок разом із знайомим - ОСОБА_7 . Результаті огляду на стан сп`яніння після ДТП складав - 1,02 проміле.

Навчання з метою отримання посвідчення водія не проходив та посвідчення водія у встановленому порядку не отримував. Транспортний засіб йому у цей день надав знайомий, з яким він вживав алкоголь для того, щоб він відвіз дівчину додому. Транспортний засіб не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Мотоцикл марки КАYА моделі 300 належить матері знайомого та цим транспортним засобом він користувався вдруге.

Обвинувачений підтвердив, що порушив вимоги пунктів пп. «а» п. 2.1 Розділу 2, пп. «б» п. 2.3 Розділу 2, пп. «д» п. 2.3 Розділу 2, пп. «а» п. 2.9 Розділу 2, п. 12.1 Розділу 12, п. 12.2 Розділу 12, п. 12.3 Розділу 12 Правил дорожнього руху, що й призвело до дорожньо-транспортної пригоди та завданню потерпілій тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Тяжкість тілесних ушкоджень не заперечує.

У судовому засіданні ОСОБА_3 висловив щире каяття, пояснив, що усвідомлює наслідки своєї поведінки та розуміє, що вчинив неправильно і розуміє, що він повинен нести відповідальність і за себе і за пасажира. Шкодує за свій вчинок.

Просив суд суворо його не карати, зазначив, що шкоду потерпілій відшкодував, попросив у неї вибачення. На даний час продовжує навчатися і планує у 2027 році отримати офіцерське звання та направитись для проходження військової служби за бойовою спеціальністю - піхота, на посаду - командир взводу.

Також пояснив, що є сиротою: батька у нього немає, а мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проживає із прийомним батьком. Отримував соціальну пенсію в сумі 2350 грн щомісячно. У Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного забезпечений повним утриманням, навчається безкоштовно. Отримує грошове забезпечення в сумі 11500 гривень.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Прокурор у судовому засіданні, враховуючи повне визнання винуватості обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286-1 КК України, просив розглянути справу у спрощеному порядку відповідно до вимог ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), та клопотав перед судом щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, обмежитися лише допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особу.

Після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України, в тому числі, що сторона захисту буде позбавлена права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорюються у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що вважає за необхідне розгляд проводити у спрощеному порядку згідно із ч.3 ст.349 КПК України, положення вказаної норми йому зрозумілі.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, положення ч.3 ст.349 КПК України відомі і роз`яснені обвинуваченому.

Потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник в судове засідання не з`явились, звернулись із заявами, в яких вказали, що обвинуваченим ОСОБА_3 повністю відшкодовані завдані злочином збитки, претензій до нього не мають, просять призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі. У заяві просять справу розглядати без участі потерпілої.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор і потерпіла також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК і обмежено допитом обвинуваченого, вивченням даних, що характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів про речові докази і процесуальні витрати.

Крім показань обвинуваченого, судом досліджені наступні докази:

За Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного лікарем Надвірнянського ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат - 1,02 проміле.

У судовому засіданні також оголошені документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_3 і суд вважає його осудним.

У ході судового розгляду суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.

Під час допиту в суді обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що саме він перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння і не маючи посвідчення водія, під час керування мотоциклом марки КАYА моделі 300, без реєстраційного номера, порушив вимоги пунктів пп. «а» п. 2.1 Розділу 2, пп. «б» п. 2.3 Розділу 2, пп. «д» п. 2.3 Розділу 2, пп. «а» п. 2.9 Розділу 2, п. 12.1 Розділу 12, п. 12.2 Розділу 12, п. 12.3 Розділу 12 Правил дорожнього руху, тобто в межах населеного пункту проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив падіння мотоцикла, в результаті чого потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 в частині визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового розгляду доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_3 вчинив дії, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, тому суд дійшов висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.286-1 КК.

6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України суд вважає його щире каяття, добровільне усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

7. Мотиви призначення судом покарання.

Прокурор вважає необхідним, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст..69 КК України у виді в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Стягнути судові витрати, вирішити долю речових доказів.

Потерпіла та законний представник у поданих заявах просять суд не застосовувати до обвинуваченого покарання, яке пов`язане із реальним позбавленням волі.

Сторона захисту в судових дебатах звертає увагу суду на те, що обвинувачений визнав вину, розкаявся, добровільно усунув заподіяну злочином шкоду, а тому просять призначити покарання із застосуванням ст..69 КК України. Так, захист просить врахувати обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Також врахувати молодий вік обвинуваченого, необережну форми вини кримінального правопорушення, те що обвинувачений майбутній офіцер ЗСУ, який після закінчення навчання піде на захист Батьківщини. Просить застосувати до обвинуваченого положення статті 58 КК України і призначити обвинуваченому службове обмеження для військовослужбовців.

Обвинувачений просить суд його суворо не карати, у вчиненому розкаюється. Просить не позбавляти його волі.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК) вчинений нетяжкий злочин.

Визначаючи міру покарання суд також враховує, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.1 ст.286-1 КК характеризується необережною формою вини у виді злочинної самовпевненості, суспільна небезпечність якого полягає в порушенні безпеки руху й експлуатації автомобільного транспорту, та завданню людині шкоди здоров`ю.

Також обов`язково ознакою об`єктивної сторони злочину є перебування винного у стані алкогольного сп`яніння.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання і навчання характеризується добре, має задовільний стан здоров`я, на обліку у психіатричному кабінеті і лікаря нарколога не перебуває , за соціальними зв`язками: сирота, спільно проживає із прийомним батьком, утриманців не має. Проходить військову службу за контрактом в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, курсант 3-го курсу, військове звання - солдат. Утримується за рахунок держави.

Згідно висновків досудової доповіді у обвинуваченого середній ризик вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки, який він становить для суспільства, а тому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав наведених у ньому. З огляду на те, що орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_3 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, підстав для відхилення від такого висновку судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Вирішуючи питання призначення ОСОБА_3 покарання суд дійшов до таких висновків.

З урахуванням обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, враховуючи його особу, що обвинувачений в цілому по матеріалах справи характеризуються з позитивної сторони, його молодий вік, враховуючи його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, розкаяння, висловлення жалю з приводу вчинених дій, а також враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості наслідків кримінального правопорушення, думку потерпілої з приводу призначення покарання, яка наполягала на обрані несуворого покарання для обвинуваченого, суд, керуючись ст.ст.65-67 КК України, знаходить можливим виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, врахувавши наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 з урахуванням особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його сімейні обставини (сирота), а також проходження військової служби за контрактом в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, курсант 3-го курсу, має подяки і грамоти за успіхи у навчанні, а також намір завершити навчання, отримати офіцерське звання та надалі проходити службу у Збройних Силах України, беручи участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, тому суд дійшов висновку, що зазначені обставини в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижують ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину і дають можливість застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1 КК у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, оскільки виправлення обвинуваченого можливе із застосуванням іншого покарання, ніж передбачено санкцією ч.1 ст.286-1 КК, що ґрунтується на положеннях ст. ст. 50 і 65 КК, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання та є достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_3 у виді штрафу суд вважає необхідним вирішити питання встановлення розстрочки у його виплаті, враховуючи рівень доходів обвинуваченого, які значно менше ніж розмір призначеного покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Згідно з ч. 2 ст. 26 КВК України, у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

За наданими стороною захисту документами, обвинувачений отримує дохід в сумі 13953 гривень щомісячно, проходить військову службу за контрактом, утримується за рахунок держави.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд вважає за можливе встановити ОСОБА_3 розстрочку виплати штрафу на один рік.

Щодо призначення додаткової покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом суд зазначає таке.

Санкція ч. 1 ст. 286-1 КК України вказує суду на обов`язковість призначення додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Указане положення закону України про кримінальну відповідальність не має альтернативного характеру застосування.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду йдеться від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 зазначено про те, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

При цьому об`єднана палата звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 грубо знехтував Правилами дорожнього руху, не мав посвідчення водія відповідної категорії, керував транспортним засобом, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 роки, саме таке додаткове покарання сприятиме його виправленню та дотриманню ним надалі Правил дорожнього руху.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що призначене покарання відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню винного й запобіганню вчинення нових злочинів.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Щодо застосування ст..58 КК України.

На переконання суду, застосування до засудженого ст.58 КК України не відповідатиме характеру вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи та порушуватиме принцип справедливості призначеного покарання.

Норми статті 58 КК України надають суду право, враховуючи обставини справи та особу засудженого військовослужбовця, замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк небільше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Суд враховує, що обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони якого є перебування винного у стані алкогольного сп`яніння. Санкція частини першої статті 286-1 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Обвинувачений є курсантом та отримує грошове забезпечення незначного розміру, навчання закінчується у 2027 році.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає неможливим застосування ст..58 КК України, що призведе до призначення несправедливого покарання.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Потерпілою у справі цивільний позов не заявлений, у зв`язку із добровільним усуненням заподіяною злочином шкоди.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/109-25/13320-ІТ від 09.10.2025) складають 3565,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому процесуальні витрати за проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.

На підставі протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.08.2025 ОСОБА_3 затримувався безпосередньо після вчинення злочину. Фактичний час затримання 09 год 30 хв 31.08.2025.

У ході досудового розслідування слідчим суддею Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 03.09.2025 ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків у межах строку досудового розслідування. Зі слів обвинуваченого він утримувався під вартою протягом 72 годин, після чого йому обраний запобіжний захід.

Враховуючи, що обвинуваченому на період судового розгляду запобіжний захід не обирався, а сторони не заявляли клопотань про його застосування, підстав для обрання запобіжного заходу суд не знаходить.

Разом з тим, у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, вирішенню підлягає питання щодо скасування арешту, накладеного на тимчасово вилучене майно.

Враховуючи, що на підставі ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.09.2025 року накладено арешт на майно із забороною користування, відчуження та розпорядження, а саме на мотоцикл марки KAYA моделі 300, без державного номерного знаку із номером рами НОМЕР_2 , право власності на який на території України у встановленому законом порядку не зареєстровано, яким на момент вчинення ДТП керував ОСОБА_3 , то у зв`язку з завершенням розгляду провадження арешт на підставі ч. 4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити покарання із застосуваннямст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень (вісімдесят п`ять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Встановити ОСОБА_3 , розстрочку виплати призначеного штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень, певними частинами на 12 (дванадцять) місяців, зобов`язавши сплачувати рівними частинами по 7 083,34 гривень (сім тисяч вісімдесят три гривні 34 копійки) щомісячно, до останнього календарного дня місяця включно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в сумі 3565,60 гривень (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.09.2025 року, арешт із забороною відчужувати, користуватися та розпоряджатися на мотоцикл марки KAYA моделі 300, без державного номерного знаку із номером рами НОМЕР_2 , право власності на який на території України у встановленому законом порядку не зареєстровано, яким на момент вчинення ДТП керував ОСОБА_3 .

Речові докази:

- мотоцикл марки KAYA моделі 300, без державного номерного знаку із номером рами НОМЕР_2 , який зберігається на території майданчику тимчасово затриманого автотранспорту Надвірнянського РВП по вул..Шевченка,3 у м.Надвірна Івано-Франківської області , повернути законному володільцю транспортного засобу - ОСОБА_8 ;

- змиви речовини бурого кольору та каміння із речовиною схожою на паливно- мастильні матеріали, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП - знищити.

- DVD-R диск із записом дорожньо-транспортної пригоди, залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025091200000280 від 31.08.2025;

- медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 повернути законному представнику потерпілої - ОСОБА_9 ;

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1