Суд: Широківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №197/809/25
Суддя: Геря О. Г.
Справа №197/809/25
провадження №2-а/197/2/26
ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====================================================================
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2026 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гері О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника позивача Демченка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
У серпні 2025 року до суду звернувся представник позивача Демченко Олександр Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 30 липня 2025 року переглядаючи додаток "Резерв+" дізнався, що на нього був накладений штраф за не уточнення даних до 16.07.2024 року в розмірі 17 000 грн. Коли саме була винесена постанова позивачу не відомо, оскільки будь-якого повідомлення не отримував. В період часу коли необхідно було оновити свої дані відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-1Х, позивач проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого техніка та був виключений зі списків особового складу військової частини 15 травня 2024 року. Від органів ТЦК та СП не переховувався та проходив службу. В ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач перебував на обліку, вчасно оновив свої дані, з якої саме причини в базі даних відсутні його відомості щодо не оновлення даних йому невідомо. Крім цього, він також не отримував жодного повідомлення про необхідність з`явитися до органів ТЦК та СП для повторного уточнення своїх анкетних даних, та не був запрошений при розгляді постанови про накладення штрафу. У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд скасувати постанову, якою було накладено штраф на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 17 000 грн винесеної ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Провадження у справі відкрито 07.08.2025.
Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача в судове засідання також не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та клопотання про долучення доказів, а саме: відповідь відповідача на адвокатський запит від 29.12.2025 Вих. №ш/6357.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 30 липня 2025 року з додатку «Резерв+» дізнався, що на нього був накладений штраф за не уточнення даних до 16.07.2024 року в розмірі 17 000 грн. Коли саме була винесена постанова позивачу не відомо оскільки, будь-якого повідомлення не отримував. В період часу коли необхідно було оновити свої дані, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-1Х, позивач проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого техніка, та був виключений зі списків особового складу військової частини 15 травня 2024 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені статтею 286 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами частин першої, другої та третьої статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 235 КУпАП визначена підвідомчість розгляду справ про адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки. Частиною другою даної статті встановлено, що від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2025 року було повторно витребувано докази від Міністерства оборони України, а саме: належним чином засвідчену копію постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 17 000 гривень, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26.01.2026 на виконання ухвали суду від 26.11.2025 про витребування доказів, ІНФОРМАЦІЯ_6 надіслав інформацію відповідно до якої в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також, в підпорядкованих йому відділах, постанова про накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виносилась.
У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.12.2025 Вих. №ш/6357, наданої на адвокатський запит представника позивача, яка за клопотанням останнього долучена до матеріалів справи в якості доказів, також міститься інформація про те, що постанова про накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виносилась.
Дані документи спростовують твердження позивача, викладені у позовній заяві про накладення на нього штрафу у розмірі 17 000 гривень постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, як свідчать матеріали справи, зазначена постанова не виносилась, а отже скасованою бути не може, так як не існує і не існувала на момент звернення представника позивача до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.
Керуючись статтями 242, 244, 245, 246, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову представника позивача Демченко Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в Третьому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 23 лютого 2026 року.
Суддя О.Г. Геря
Оригінал: reyestr.court.gov.ua