Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №216/1211/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1211/26

Провадження № 1-кп/216/642/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 42026042080000004 від 16.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Моспине, Донецької області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно працевлаштованого електрозварником ТОВ “РЕФРАСЕРВІС”, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрів раніше малознайому йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між якими почалась бесіда з приводу побутових питань.

Під час спілкування, перебуваючи в під`їзді №2 будинку АДРЕСА_2 , між ОСОБА_3 з однієї сторони та з ОСОБА_4 з іншої, відбулася сварка, під час якої на ґрунті неприязних відносин у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

З цією метою, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс потерпілій ОСОБА_4 , яка стояла до нього обличчям, не менше семи ударів в область тулуба та одного удару в область правого стегна потерпілій ОСОБА_4 в результаті чого були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців тулуба, нижніх кінцівок, забій правого стегна, які згідно із висновком судово-медичної експертизи за №122 від 28.01.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6).

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження за ч. 1 ст. 394 КПК України та подав до суду відповідну заяву про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка складена в присутностізахисника ОСОБА_6 , тому сумнівів у добровільності та істинності його позиції в суду не виникло.

Потерпіла ОСОБА_4 у поданій заяві згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження, та погоджується із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За встановлених обставин розгляд обвинувального акта здійснюється у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.

З огляду на наведене, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріаликримінального провадження, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , останній беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно та не оспорюються учасниками судового провадження, тому винуватість ОСОБА_3 за висунутим обвинуваченням доведена поза будь-яким розумним сумнівом.

Враховуючи викладене, зазначені дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинене діяння, яке згідно із ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря – психіатра та на обліку у лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, неодружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, за місцем проживання скарг на нього не надходило.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, тяжкість ч. 1 ст. 125 КК України, яке відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, наявність обставини, що пом`якшує покарання, а саме щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, достатнім буде покарання у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для досягнення мети покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання

у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1