Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №180/2444/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

180/2444/25

3/180/20/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 р.

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Нанічкіна Н.М., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції№ 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, ВЧ НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 868330, 16 листопада 2025 року приблизно о 18-00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого могло бути завдано шкоду психологічному здоров`ю останньої. По факту правопорушення працівниками поліції був складений протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 16 листопада 2025 року приблизно о 18-00 годині він повернувся з військової служби у відпустку за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , та в нього виник конфлікт із дружиною ОСОБА_2 , яка не хотіла, щоб він залишався у будинку та стала викидати його речі з будинку, так як вони спільно не проживають приблизно 2 роки. Також під час конфлікту застосовувала відносно нього сльозогінний газ.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , 16 листопада 2025 року о 18-00 годині до неї додому за адресою: АДРЕСА_1 прийшов її чоловік ОСОБА_1 , почав на неї кричати, розпускати руки та виганяв її з будинку, після чого вона викликала поліцію. Під час розмови вів себе неадекватно, висловлювався у її бік нецензурною лайкою.

З переглянутого відеозапису вбачається, що в присутності поліцейських ОСОБА_2 викидує речі свого чоловіка з будинку, а ОСОБА_1 звинуватив свою дружину в тому, що вона не пускає його до місця мешкання. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_2 не заперечує цього факту. Поліцейськими роз`яснено ОСОБА_2 , що вона чинить відносно свого чоловіка домашнє насильство економічного характеру, не допускаючи його до місця мешкання та виганяючи з будинку, тим більше, що будинок належить йому на праві власності і є зареєстрованим місцем його проживання.

Досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу, який би підтверджував факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 .

Пояснення ОСОБА_2 з цього приводу суд не приймає як доказ, оскільки вона є заінтересованою особою і її пояснення нічим не підтверджені.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).

Відповідно до положень ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів в справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КупАП, не доведена поза розумним сумнівом.

Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня її винесення.

Суддя: Н. М. Нанічкіна