Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №932/7069/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН № 932/7069/25

Провадження № 2-а/932/151/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Рибкіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування вимог зазначив, що 05.06.2025 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було арештовано банківські рахунки позивача, на підставі оскаржуваної постанови № 90 від 26.01.2025 р. 12.06.2025 р. ознайомившись із оскаржуваною постановою позивачу стало відомо, що існує штраф в розмірі 25500 грн. від 26.01.2025 р. В оскаржуваній постанові № 90 від 26.01.2025 р. зазначено, що позивач своєчасно не з?явився в установлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз.5 ч.10 ст. 1, п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».

Вважає, що накладення адміністративного стягнення є неправомірним та підлягає скасуванню. Звертає увагу суду, що посилання відповідача у оскаржуваній постанові № 90 від 26.01.2025 р. на порушення вимог абз.5 ч.10 ст. 1, п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» є безпідставним, оскільки із зазначених норм нормативно - правового акту не відомо, що саме порушив позивач. Водночас, жодних повісток від відповідача про виклик, протоколів про адміністративне правопорушення не складалося, не направлялося позивачу. Під час прийняття оскаржуваної постанови не повідомлено позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, постанова не надавалася/не направлялася позивачу для ознайомлення та виконання, що є грубим порушення законодавства України.

Положення оскаржуваної постанови в розділі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» - на розгляд справи не прибув, с безпідставним, оскільки позивач взагалі не повідомлявся про розгляд справи на 26.01.2025 р.

Відповідачем було вчинено грубе процесуальне порушення під час винесення постанови без наявності нормативно закріплених підстав - справа про адміністративне правопорушення розглядалась без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Своїми діями відповідач, фактично, не надав можливості позивачу знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення та заявляти клопотання, висловити свої міркування та аргументи стосовно суті адміністративного правопорушення, не роз?яснено прав та обов?язків.

Звертає увагу суду на положення примітки в статті 210 КУПАП: Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов?язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

В свою чергу, відповідач як суб?єкт владних повноважень має повний та беззаперечний доступ до усіх державних реєстрів щодо персональних даних призовників, військовозобов?язаних та резервістів, може робити запити, витяги про інформацію з різних баз даних. Натомість, відповідачем не доведено, не підтверджено доказами, що у нього відсутня була можливість станом на 26.01.2025 р. отримати усі персональні дані позивача з державних реєстрів, баз даних, що додатково свідчить про порушення ст.210 КУпАП саме відповідачем.

Згідно інформації по виконавчому провадженню № 78250471 постанова на виконання до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла 02.06.2025 р. Тобто, з порушенням строку, передбаченого ст. 303 КУПАП.

Просить суд скасувати постанову № 90 від 26.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначив, що із заявленими позовними вимогами не погоджуються, вважають їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на обставинах справи. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач до 25.01.2026 року не перебував на військовому обліку у жодному ТЦК та СП, що є порушенням правил військового обліку. 25.01.2026 року уповноваженою особою було складено протокол про розгляд справи 26.01.2025 року у відношенні позивача. Позивач з протоколом був ознайомлений під особистий підпис. На розгляд справи 26.01.2025 року позивач не з`явився, заяв та клопотань не подавав. Оскільки у встановлений законом термін штраф не було сплачено, про намір оскаржувати постанову інформацію позивач не надавав, тому постанова була направлена на виконання до Державної виконавчої служби. У задоволені позовних вимог просять відмовити в повному обсязі.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 90 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєчасно не з?явився в установлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1, п.2. ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу», в умовах особливого періоду. Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 34 КУпАП не визнані. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 35 КУпАП визнані. В постанові також зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився.

03.06.2025 року постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження №78250471 на підставі постанови №90 від 26.01.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 25500 грн.

05.06.2025 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №78250471.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач у позові та у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду зазначив, що тільки 12.06.2025 року ознайомився із постановою №90 від 26.01.2025 року з матеріалів виконавчого провадження №78250471, яким було арештовано банківські рахунки позивача.

12.06.2025 позивач отримав інформацію про відкриття щодо нього виконавчого провадження за постановою відповідача від 26.01.2025 та блокування виконавчою службою його особистих банківських рахунків, до суду він звернувся з позовом 14.06.2025.

Суд вважає, що строк на оскарження постанови відповідача від 26.01.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було пропущено позивачем з поважної причини і цей строк підлягає поновленню, оскільки жодних відомостей про те, що позивач до отримання ним 12.06.2025 інформації про відкриття щодо нього виконавчого провадження знав чи міг знати про ухвалення щодо нього відповідачем відповідної постанови, суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що, як зазначено в оскаржуваній постанові № 90 від 26.01.2025, позивач після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 своєчасно не з?явився у встановлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1, п.2. ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу».

Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт правопорушення з боку позивача, а саме що він дійсно був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до вимог п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 (як зазначено у оскаржуваній постанові) своєчасно не з?явився у встановлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних.

Крім того, згідно з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Доказів виклику позивача у встановленому порядку на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП на 26.01.2025 відповідачем суду не надано.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, суд вважає, що розгляд цієї справи відбувся з порушенням прав позивача, передбачених ст.268 КУпАП.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем у порушення ст.77 КАС України не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також на підтвердження дотримання вимог чинного законодавства під час ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача оскаржуваної постанови № 90 від 26.01.2025.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що свідчить про неправомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 25500 грн. У зв`язку з цим постанова відповідача від 26.01.2025 № 90 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 7, 23, 210-1, 245, 251, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 132, 134, 159, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , третя особа: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), адреса: 49005, м.Дніпро, вул.Писажерського, буд.1а, ЄДРПОУ 34984523, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 26.01.2025 № 90 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 25500,00 гривень, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.А. Рибкін