Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №591/12501/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №591/12501/25

Суддя: Косар А. І.

Справа № 591/12501/25

Провадження № 2/591/3249/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

і установив:

У листопаді 2025 року АТ «ПУМБ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути із відповідача на свою користь заборгованість у сумі 35 146.07 грн та витрати зі сплати судового збору у суму 2 422.40 грн. Вимоги мотивовано тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- 03.11.2018 кредитний договір №2001161845401, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 16 252.93 грн;

- 06.11.2021 кредитний договір №1002009415501, за яким Позичальнику кредит у сумі 6 240.00 грн.

АТ «ПУМБ» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 03.06.2025 виникла заборгованість на заявлену суму, зокрема:

- по кредитному договору від 03.11.2018 № 2001161845401 заборгованість склала 30 367.14 грн, з яких: 14 383.88 грн заборгованість за кредитом; 15 983.26 грн заборгованість за процентами; 0 грн заборгованість за комісією;

- по кредитному договору від 06.11.2021 № 1002009415501 заборгованість склала 4 778.93 грн, з яких: 1 462.85 грн заборгованість за кредитом; 0.27 грн заборгованість за процентами; 3 315.81 грн заборгованість за комісією.

10 листопада 2025 року Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи. Заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив відповідач не подав. Суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- 03.11.2018 ОСОБА_1 підписано заяву №2001161845401 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та надати кредитну карту. Згідно даного договору відповідачу встановлено Кредитний ліміт у сумі 1 000.00 грн строком на 12 місяців. Реальна річна процентна ставка складає 47.88 %. Кредитний ліміт неодноразово збільшувався і станом на 16.03.2022 становив 16 252.93 грн.

- 06.11.2021 кредитний договір № 1002009415501 , на підставі якого ОСОБА_1 видано кредит у сумі 6 240.00 грн. Факт видачі відповідачу кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією.

Підписанням заяв про приєднання до Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від відповідач підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вона погодилася з умовами даних договорів, у яких визначено базову процентну ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії, тощо, про що свідчить наявність її власноручного підпису в них.

03.11.2018 та 06.11.2021 ОСОБА_1 підписано паспорти споживчого кредиту, в яких зазначено основні умови кредитування.

З випискок особового рахунку ОСОБА_1 за період з 03.11.2018 по 03.06.2025 та з 06.11.2021 по 03.06.2025 слідує, що відповідачу видавались кредитні кошти, останній користувався кредитними коштами на власний розсуд.

Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 2001161845401 від 03.11.2018, станом на 03.06.2025 (включно), відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати кредиту, відсотків належним чином не виконував, заборгованість перед банком становить 30 367.14 грн, з яких: 14 383.88 грн заборгованість за кредитом; 15 983.26 грн заборгованість за процентами.

Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 1002009415501 від 06.11.2021, станом на 03.06.2025 (включно), відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати кредиту, відсотків та комісії за його обслуговування належним чином не виконував, заборгованість перед банком становить 4 778.93 грн, з яких: 1 462.85 грн заборгованість за кредитом; 0.27 грн заборгованість за процентами; 3 315.81 грн заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. На підставі викладеного просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (629 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов`язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Своїми процесуальними правами сторони під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядились на власний розсуд. Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину сторонами не оспорено, тому вони є чинними і обов`язковими для виконання.

Банк надав відповідачу кредитні кошти, які останній повинен був повернути. Проте, відповідач зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитними договорами підтверджується розрахунком наданим позивачем, який відповідачем не спростований, а отже суд вважає такий арифметично вірним.

В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов`язань взятих перед банківською установою, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

На час розгляду справи в суді відповідач простроченої кредитної заборгованості не погасив.

Отже, беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконував умови Договорів, у зв`язку з чим вважається такою, що прострочив виконання зобов`язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог на предмет стягнення з відповідачки на користь позивача зазначеної суми заборгованості в загальному розмірі 35 146.07 грн.

Також на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись стст. 7, 141, 191, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829; Україна, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4) заборгованість у загальному розмірі 35 146.07 грн, судовий збір у розмірі 2 422.40 грн, а усього 37 568 (тридцять сім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. І. Косар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua