Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №673/1053/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1053/25

Провадження № 2/673/139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді – Грицишиної Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Осієвської Н.В.,

представника позивача – Галюка В.В.,

представника відповідача – адвоката Довгаля П.С.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору

в с т а н о в и в:

23 вересня 2025 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі – ПАТ АБ «Укргазбанк») звернувся до ОСОБА_1 з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за рішенням суду за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року в розмірі 2 574,78 дол. США, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що між ПАТ АБ «Укргазбанк»та ОСОБА_1 03.09.2008 року укладено кредитний договір №362008/22РТ (далі – кредитний договір), згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15,5 % річних (п. 1.1.).

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за вказаним кредитним договором АБ «Укргазбанк» звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16.11.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ«Укргазбанк» заборгованості в розмірі 18 671 доларів США і 19 центів та 11 261,42 грн., а також 1 700 грн. понесених позивачем витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат та ІТЗ розгляду справи.

Дане рішення станом на момент подачі позову виконане в примусовому порядку.

Проте, так як станом на 23.02.2022 року відповідач мав невиконанні зобов`язання за кредитним договором №362008/22РТ від 03.09.2008 року по кредиту та відсотках за рішенням суду перед ПАТ АБ«Укргазбанк», а тому ПАТ АБ«Укргазбанк» відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 2574,78 дол США 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за рішенням суду за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 рік (включно), тому ПАТ АБ«Укргазбанк» звернулася за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

28.10.2025 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Довгаль П.С. направив до суду відзив, протокольною ухвалою від 28.10.2025 року строк для подання якого було поновлено та долучено до матеріалів справи. У відзиві представник вказав, що заявлені позовні вимоги вони не визнають. Зокрема, зазначив, що з початку повномасштабної агресії РФ ОСОБА_1 28.03.2022 року добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 та був призваний на військову службу, яку проходить у в/ч НОМЕР_1 . Через проходження служби відповідач був позбавлений можливості своєчасно виконувати зобов`язання за кредитним договором.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та продовжує службу під час мобілізації, тому, згідно з ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на нього поширюються пільги, зокрема - ненарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом, крім випадків кредитування житлової нерухомості.

Відповідач вважає позов ПАТ «АБ «Укргазбанк» таким, що суперечить наведеним нормам закону, оскільки з наданих документів підтверджено проходження військової служби ОСОБА_1 , а тому, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з нього 3% річних. У зв`язку з цим просить у задоволенні позову відмовити.

30.10.2025 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк»- Галюк В.В. направив до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що підставою звернення до суду є невиконання відповідачем рішення Деражнянського районного суду від 16.11.2010 року станом до 23.02.2022 року.

Зазначив, що 3% річних є способом захисту майнових прав кредитора та застосовуються за увесь період прострочення, до моменту фактичного виконання, оскільки зобов`язання, яке виконано неналежним чином не припиняється, а навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов`язки, у тому числі ті, що передбаченні ст. 625 ЦК України.

Щодо посилань відповідача на ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник зазначив, що зазначена норма не регулює питання стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України, а банк здійснює нарахування лише за період до 23.02.2022 року - до введення воєнного стану.

Оскільки зобов`язання за кредитним договором не виконано з 2010 року, воно є триваючим, ототожнення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права чи законного інтересу зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання чи пред`явлення позову про стягнення 3% річних, на думку позивача є неправильним, тому позивач вважає правомірним стягнення 3 % річних, виходячи зі встановленої судом суми боргу та фактично внесених платежів.

Вважає, що відповідачем не доведено порушення його прав та інтересів та неможливість стягнення з нього 3 % річних за невиконання зобов`язання.

З огляду на зазначене просить позов задоволити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» - Галюк В.В. підтримав заявлені у позовній заяві вимоги, а також доводи, викладені у відповіді на відзив, просив задоволити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Довгаль П.С. підтримав відзив, просив відмовити в задоволенні позову, зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати нарахованих процентів за кредитним договором. Крім того, зазначив, що відповідно до ст. 267 ЦПК України у позивача сплив трирічний строк позовної давності, а тому в позові слід відмовити.

Дослідивши надані докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.09.2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №362008/22РТ, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15,5% річних.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за вказаним кредитним договором АБ «Укргазбанк» звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16.11.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ«Укргазбанк» заборгованості в розмірі 18 671 доларів США і 19 центів та 11 261,42 грн., а також 1 700 грн. понесених позивачем витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат та ІТЗ розгляду справи.

Разом із тим, відповідно до постанови державного виконавця Летичівського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) ВП №68901560 від 20.03.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 повністю виконав свої обов`язки за виконавчим листом №673/1946/18, виданим Деражнянським районним судом 08.11.2018 року, у зв`язку з чим виконавче провадження було завершено.

Водночас, згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором №362008/22РТ за період прострочення з 01.05.2017 по 23.02.2022 року, яка складається із нарахованих процентів за несвоєчасне погашення та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, становить 2 574,78 дол. США.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Такі правові висновки також містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18); від 04.07.2018 року (справа №14-154цс18); від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч.1 ст.192 ЦК України). Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192 ЦК України). Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньо економічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93, Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94ВР «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Аналогічна правова позиція підтверджується також практикою Верховного Суду України (постанова від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12).

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Представником відповідача у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: довідкою, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Вказані обставини підтверджуються посвідченням УБД.

Так, відповідно до ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (вказана норма набрала чинності 18.05.2024 року відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку») військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Однак, судом не приймається до уваги посилання відповідача на вказану норму як на підставу списання 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за рішенням суду, оскільки позивач просить стягнути 3% річних за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року, тобто до набранням чинності вищевказаної норми, а також до набуття відповідачем статусу військовослужбовця, тому не підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи.

Також доводи сторони відповідача про те, що заборгованість за кредитним договором №362008/22РТ від 03.09.2008 року у період з 26.07.2022 року по 18.03.2025 року ОСОБА_1 повністю погашена, а тому строк позовної давності щодо стягнення з 3% річних за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року пропущеносуд оцінює критично.

Згідно рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16.11.2010 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ«Укргазбанк» стягнуто заборгованість в розмірі 18 671 доларів США і 19 центів та 11 261,42 грн., а також 1 700 грн. понесених позивачем витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат та ІТЗ розгляду справи. При цьому, заборгованість по 3% річних в суму боргу не включалась.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що наявність судового рішення про стягнення боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за весь час прострочення. Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення, і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Тобто, суму 3 % річних в цій справі слід розрахувати, виходячи з суми заборгованості встановленої рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16.11.2010 року, за період від дати його винесення і до 23.02.2022 року (включно).

Суд вважає, що зобов`язання ОСОБА_1 не були виконані протягом довгого періоду перед АБ «Укргазбанк», а тому банк вправі за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання застосовувати відповідальність згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа №14-154цс18); від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), які враховуються судом при застосуванні відповідних норм права, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Окрім того, твердження сторони відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог не береться судом до уваги у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 (набрав чинності з 02.04.2020) Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України. В подальшому, карантин неодноразово продовжувався на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - СОVID-19), з 19.12.2020 до 31.12.2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 №641.

Також, Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.».

Отже, з урахуванням наведених вище правових норм, останній день трирічного строку позовної давності повинен закінчитися до 11.03.2020 року включно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не пропущений трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення 3% річних за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року, оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаними нормативними актами. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та строк виконання зобов`язання не є тотожними поняттями.

Представлений позивачем розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідає даним наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 3% річних за невиконання зобов`язання за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року(включно) у розмірі 2 574,78 дол. США.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за невиконання кредитного договору задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за рішенням суду за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року у розмірі 2 574,78 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», місце знаходження: вул. Єреванська, 1 м. Київ Київської області, 03087 код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 23.02.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина