Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №607/22128/25
Суддя: Воробель Н. П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.02.2026 Справа №607/22128/25 Провадження №3/607/508/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю захисника – адвоката Снітинського Б.Є., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , працює екскаваторником в КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),
встановила:
17.10.2025 о 11:35 в м. Тернополі, провул. Тарнавського, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи трактором колісним 3CX Sitemaster, р.н. НОМЕР_2 , будучи причетним до ДТП, вжив алкоголь (зі слів водія горілку 100 г) до прийняття рішення поліцейським про звільнення від проходження огляду на стан сп`яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6810 №ARCD-0524 (повірка дійсна до 04.06.2026), на табло якого висвітило показник 2,50 проміле, чим порушив п. 2.10.є Правил дорожнього руху (далі – ПДР).
01.12.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яка обґрунтована тим, що: матеріали відеозапису не можуть бути визнані належним доказом по справі, оскільки ні в протоколі (п. 10 протоколу), ні в будь-який інший спосіб не доведено, яким чином він здійснювався, хто саме проводив запис відео, на який прилад та яким чином такий запис взагалі опинився в матеріалах справи (п. 11 протоколу відеозапис не додається). Інструкцією №1026 від 18.12.2018 визначено, які саме технічні засоби має право застосовувати поліцейський при виявленні та фіксуванні правопорушення та яким чином. Наданий відеозапис проводиться невідомою особою на невідомий прилад. Принцип безперервності запису з початку та до кінця не дотриманий. Також він не має позначення часу та дати фіксації. Не відомо, що відбувалось до початку відеозапису та які дії вчинялись поліцейськими до відеозйомки (на відеозаписі відсутні реквізити, які притаманні службовому обладнанню).
У судовому засіданні захисник Снітинський Б.Є. заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі підтримав з підстав, викладених у ній. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, які саме відеозаписи подані суду. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснювалася фіксація події. Звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 524/5536/17, відповідно до якої має бути зазначений технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, забезпечивши участь у справі захисника Снітинського Б.Є. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи захисника, ознайомившись із заявою про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю з необхідне зазначити таке:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.10.є ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Частиною четвертою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними, зафіксованими у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485999 від 17.10.2025, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;
- відеозаписі з камери зовнішнього відеонагляду, на якому зафіксовано, як трактор допустив наїзд на припаркований транспортний засіб Hyundai Santa, який внаслідок наїзду посунуло в інший припаркований автомобіль Hyundai Tucson, після чого водій трактора, будучи причетним до ДТП, місце пригоди залишив;
- відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що працівники патрульної поліції прибули за викликом за фактом дорожньо-транспортної пригоди. Прибувши на місце події, вони виявили двох свідків, один з яких надав письмові пояснення щодо обставин ДТП, яка сталася за адресою: провулок Тарнавського, 1 у місті Тернополі. Після цього працівником поліції було складено схему місця дорожньо-транспортної пригоди. Надалі працівниками поліції оформлялися адміністративні матеріали у присутності ОСОБА_1 , якого було ознайомлено з відеозаписом з місця події та відібрано у нього пояснення, які записував працівник поліції зі слів останнього. У подальшому у ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та нечітка мова. ОСОБА_1 повідомив, що після того, як припаркував транспортний засіб, вжив удома алкогольний напій «Золоте поле» на коньяку, який придбав у магазині «Гермес». ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного засобу – газоаналізатора, на що він погодився та пройшов відповідний огляд, за результатами якого було зафіксовано 2,50‰ алкоголю. На пропозицію проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також оголошено зміст складених адміністративних протоколів;
- результаті тесту приладу «Drager Alcotest 6810» від 17.10.2025 щодо виявлення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , результат якого склав 2,50%о;
- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відображені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , назву газоаналізатора та результат огляду на стан сп`яніння, з яким ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його підписом;
- копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Alcotest 6810» №ARCD-0524 № П 51 QM 0698 103 25, чинне до 04.06.2026;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 17.10.2025, згідно з яким ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров`я не доставлявся, від огляду відмовився;
- копії схеми місця ДТП, яка сталася 17.10.2025 о 11:30 в м. Тернополі, провулок Тарнавського, 1, на якій зафіксовано: обстановку місця події; місце наїзду; розташування транспортних засобів після ДТП; механічні пошкодження транспортних засобів Hyundai Santa FE, р.н. НОМЕР_3 , та Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_4 . Учасники ДТП з цією схемою ознайомлені, що підтверджується проставленими ними підписами;
- копії пояснень ОСОБА_2 від 17.10.2025, відповідно до яких 15.10 припаркувала авто на стоянку біля будинку пров. Тарнавського, 1, біля Нової пошти №6. Сьогодні отримала сповіщення про пошкодження її транспортного засобу;
- копії пояснень ОСОБА_3 від 17.10.2025, згідно з якими приблизно о 11:30 він стояв поруч Нової пошти №6 та бачив, як трактор жовто-чорного кольору «JCB» ковшем зачепив два автомобілі, після чого поїхав у невідомому напрямку;
- копії протоколу огляду транспортного засобу від 17.10.2025, згідно з яким оглядом встановлено пошкодження екскаватора-навантажувача JCB 3СХ, р.н. НОМЕР_2 ;
- копії пояснень ОСОБА_1 від 17.102025, відповідно до яких 17.10.2025 приблизно о 11:35 він їхав по провулку Тарнавського, 1 та зачепив ковшем транспортний засіб, що стояв припаркований біля будинку, надаючи перевагу в русі транспортному засобу, що рухався назустріч. Після чого приїхав на ремонтно-транспортний цех, де залишив екскаватор у гаражі, та пішов додому. По дорозі до постійного місця проживання зайшов у магазин «Гермес», купив 100-грамівку «Золоте поле» на коньяку та вжив її;
- копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485938 від 17.10.2025, складеному щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;
- копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485943 від 17.10.2025, складеному щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП;
- рапорті інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП В.Марчука від 17.10.2025, згідно з яким приблизно о 11:41 отримали виклик на службовий планшет ДТП без травмованих по провулку Тарнавського 1. На місці події було виявлено заявника ОСОБА_3 , який повідомив, що 17.10.2025 приблизно о 11:30 став свідком ДТП, а саме трактор жовтого кольору, проїжджаючи повз парковку по провулку Тарнавського 1, здійснив зіткнення із припаркованим транспортним засобом Хюндай Сантафе, НОМЕР_3 , та Хюндай Туксон, НОМЕР_4 , чим завдав механічних пошкоджень, після чого покинув місце події в невідомому напрямку. В ході опрацювання даної події було встановлено особу та місцезнаходження водія екскаватора, яким виявився ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, та запропоновано пройти огляд на місці на алкотест Драгер, на що останній погодився. Результат огляду позитивний – 2,50 проміле;
- витязі з ІПНП України – електронному рапорті Управління патрульної поліції в Тернопільській області ЄО №6319 від 17.10.2025, згідно з яким на парковці біля НП було виявлено заявника ОСОБА_3 , який повідомив, що 17.10.2025 приблизно о 11:30 став свідком ДТП, а саме трактор жовтого кольору, проїжджаючи повз парковку по провулку Тарнавського 1, здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом Хюндай Санта Фе, НОМЕР_3 , та Хюндай Туксон, НОМЕР_4 , чим завдав механічних пошкоджень, після чого покинув місце події в невідомому напрямку;
- довідці, виданій 20.10.2025 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_5 .
Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим та загальнодоступним, постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П. від 05.01.2026 у справі №607/22132/25, яку постановою Тернопільського апеляційного суду від 29.01.2026 залишено без змін, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, який стягнуто в дохід держави.
Доводи сторони захисту про неналежність відеозапису як доказу є безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи, з огляду на таке.
По-перше, у пункті 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485999 від 17.10.2025 за ч. 4 ст. 130 КУпАП зазначено, що до матеріалів справи долучені інші матеріали справи, а відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як убачається з матеріалів справи та опису до неї, до адміністративної справи долучено оптичний диск із відеозаписами з камери зовнішнього відеонагляду та нагрудної камери працівника поліції. Отже, зазначення у протоколі про «інші матеріали справи» охоплює вказані відеозаписи, які є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, містяться в матеріалах справи та були досліджені судом.
По-друге, відсутність у матеріалах справи детального опису технічних характеристик приладу, яким здійснювалася відеофіксація, а також незазначення прізвища поліцейського, який безпосередньо проводив таку фіксацію, сама по собі не свідчить про недопустимість відеозапису як доказу. Норми КУпАП не ставлять допустимість відеозапису у залежність від обов`язкового зазначення у протоколі моделі технічного засобу чи конкретної службової особи, яка здійснювала фіксацію. Вирішальним є те, чи містить такий доказ відомості про обставини події, чи дає можливість ідентифікувати осіб, а також чи відсутні дані, що свідчать про його монтаж, спотворення або фальсифікацію.
По-третє, чинне законодавство не містить імперативної вимоги щодо обов`язкової безперервної відеофіксації з моменту виявлення правопорушення до завершення оформлення адміністративних матеріалів, а тому сама по собі відсутність початкового фрагмента запису не нівелює доказове значення відео.
По-четверте, твердження про відсутність часових позначок та службових реквізитів не відповідають фактичним обставинам та спростовуються змістом досліджених судом відеозаписів. Під час перегляду встановлено, що на відеозаписах відображаються дата та час здійснення фіксації, а також службові ідентифікаційні реквізити, характерні для відповідного технічного засобу відеофіксації. Зазначені дані дозволяють співвіднести відеозапис із конкретною подією та перевірити його автентичність. Встановлено, що зміст зазначених відеозаписів кореспондується з іншими матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями учасників та свідків події, схемою місця ДТП та поясненнями самого ОСОБА_1 .
По-п`яте, посилання захисника на правову позицію Верховного Суду у справі № 524/5536/17 є безпідставним з огляду на відмінність процесуальної ситуації. У зазначеній постанові від 15.11.2028 Верховний Суд дійшов висновку про неналежність доказу саме через те, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не було зазначено технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію, що суперечило вимогам ч. 3 ст. 283 КУпАП. Вказана норма прямо встановлює, що постанова у сфері безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб фото- чи відеофіксації.
Натомість у даній справі на розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, а не постанова уповноваженого органу. Вимоги ст. 283 КУпАП регламентують зміст саме постанови, а не протоколу. Стаття 256 КУпАП, яка визначає зміст протоколу, не містить обов`язку зазначати технічний засіб відеозапису.
Таким чином, відеозаписи з камери зовнішнього відеонагляду та нагрудної камери працівника поліції є належними та допустимими доказами, отриманими у спосіб, передбачений законом, а доводи захисту щодо його неналежності та недопустимості ґрунтуються на припущеннях і формальному тлумаченні норм права, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, тобтовживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до прийняття рішення про звільнення від проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк три роки.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм у розумінні п. 1.10 ПДР, оскільки отримував посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_5 , що надає йому право керування відповідними транспортними засобами.
Санкція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є водієм у розумінні п. 1.10 ПДР та має право на керування транспортними засобами, до нього підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому позбавлення права керування поширюється на право керування всіма видами транспортних засобів, а не лише тим транспортним засобом, яким було вчинено правопорушення, оскільки закон не передбачає обмеження такого позбавлення окремою категорією транспортних засобів.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 130 ч. 4, 221, 251, 256, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк три роки.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель
Оригінал: reyestr.court.gov.ua