Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №604/146/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/146/26

3/604/72/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 лютого 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 (сел. Підволочиськ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює ,

за ст.173-4 ч.3 КУпАП, -

у с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2026 року серії ВАД №735861, у період часу з вересня 2025 по 27.01.2026 років в Колодіївському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, що знаходиться в с. Колодіївка, вул. Задвір Верхня, 2 учнем 9-го класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було неодноразово вчинено булінг психологічного характеру відносно учениці 9 класу ОСОБА_3 , що проявлялося у словесних образах та приниженню, внаслідок чого потерпілій було завдано маральної шкоди та створено психологічно небезпечне освітнє середовищ, своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-4 КУпАП. Враховуючи, що ОСОБА_2 не досягнув віку, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність, протокол складено відносно його матері ОСОБА_1 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 173-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що зі слів її сина ОСОБА_3 сама провокує її сина, який намагається не реагувати на такі дії, зазначила, що між дітьми іноді траплялись конфлікти, разом з тим, її син нікого не цькував та не вчиняв відносно ОСОБА_3 дій які можуть носити характер булінгу.

Допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 - її матір ОСОБА_4 пояснила, що зі слів її доньки відомо, що ОСОБА_2 тривалий час ображає її доньку образливими та нецензурними словами, погрожує, цькує внаслідок чого її донька зазнала психологічного насильства. В добровільному порядку ОСОБА_2 припинити протиправну поведінку не бажає, внаслідок чого вона була змушена звернутися до поліції з приводу розслідування випадків булінгу по відношенню до її дитини.

У судовому засіданні була допитана ОСОБА_3 , яка вказала, що тривалий час конфліктує з ОСОБА_2 , який за її словами, вчиняв відносно неї домагання, постійно принижує, цькує, та завдає їй психологічного насильства.

Допитаний у судовому засіданні 19 лютого 2026 року ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_3 постійно його провокує та чіпляється до нього, показує йому непристойні жести, за його словами він не вчиняв ніяких дій відносно ОСОБА_3 які, мають наслідком приниження, погроз сексуального характеру, цькування, не заперечує, що періодично діти мали суперечки. Також, зазначає, що у період з 20.12.2025 по 20.01.2026 він разом з мамою перебував за кордоном.

У судовому засіданні 19 лютого 2026 року були допитані свідки : ОСОБА_5 – директор Колодіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ Ступенів Скалатської міської ради Тернопільської області; ОСОБА_6 – класний керівник; учениці 9 класу : ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; сестра потерпілої ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 пояснила, що працює директором Колодіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ Ступенів Скалатської міської ради Тернопільської області, вказала, що до адміністрації школи батьки потерпілої ОСОБА_3 з відповідною заявою про вчинення відносно її дитини булінгу не звертались, ні в письмові формі, ні в усній. Вказала, що між дітьми є неприязнь, іноді бувають конфлікти, які вирішувались на рівні класного керівника. Фактів систематичного цькування або знущання відносно ОСОБА_3 не спостерігала, психологічне насильство не відбувалось.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , пояснив, що є класним керівником 9 класу Колодіївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ Ступенів Скалатської міської ради Тернопільської області, у якому навчається потерпіла. Вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 між собою не дружили з різних причин, не пов`язаних з боулінгом, іноді виникали між дітьми конфліктні ситуації, які були врегульовані, з дітьми проводились профілактичні бесіди. Крім того зазначив, що з даного приводу у навчальному закладі комісія з розгляду випадків булінгу не створювалась та таке питання не розглядалось.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків учениці 9-го класу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали пояснення ідентичні наявним в матеріалах справи, вказали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не товаришували між собою, іноді сварились, зазначили, що їм не відомо про дії вчиненні ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , які можуть носити характер булінгу та цькування.

Також у судовому засіданні було заслухано сестру потерпілої ОСОБА_9 , суд критично відноситься доданих свідчень, оскільки ОСОБА_10 та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності мають неприязливі відносини, крім того вона є сестрою ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-4 КУпАП, встановлено, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Диспозицією ч. 3 ст. 173-4КУпАП встановлено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У фабулі правопорушення зазначено, що особа, яка вчинила булінг ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже особа є неповнолітнім.

Відповідно до ст.12 та 13 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Тому до відповідальності притягнуто ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

У п. 4розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування),який затверджений наказом Міністерства освіти та науки України від 28грудня 2019 N 1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування)та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" вказано, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.

Відповідно до п. 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння. При цьому кривдником має бути саме учасник/учасники освітнього процесу. Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (п. 3-1 ч.1 ст.3 цього закону), а також зазначені типові ознаки булінгу, а саме, систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності), а також дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання (дії) спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Так, з фабули протоколу про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2026 року серії ВАД №735861 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слідує, що у період часу з вересня 2025 по 27.01.2026 років в Колодіївському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, що знаходиться в с. Колодіївка, вул. Задвір Верхня, 2 учнем 9-го класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було неодноразово вчинено булінг психологічного характеру відносно учениці 9 класу ОСОБА_3 , що проявлялося у словесних образах та приниженню, внаслідок чого потерпілій було завдано маральної шкоди та створено психологічно небезпечне освітнє середовище.

Зі змісту зазначеного протоколу, вбачається, що суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, викладена у загальних рисах, без конкретизації об`єктивних ознак складу цього правопорушення. Зокрема, у протоколі не зазначено які саме протиправні дії були вчинені ОСОБА_2 , як учасником освітнього процесу, по відношенню до потерпілої з конкретизацією кожного випадку, місця та часу його вчинення, які наслідки викликали вказані дії у потерпілої, чи мало діяння систематичний характер, якщо так то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події.

З допиту свідків, з матеріалів справи, та письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, вбачається, що у даному випадку, не може йти мова про цькування або знущання, яке визначається поняттям «булінг», яке б вчиняв ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст.ст. 251,256 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З огляду на викладене, саме протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, в якому фіксуються факти про вчинене адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних вказівок на час кожної події булінгу, що б вказувало б на систематичний характер діяння, а згідно з п. 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту», типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння.

Також суд відкидає як доказ показання свідка ОСОБА_3 , оскільки дана особа є сестрою потерпілою, а також має неприязливі відносини з особою, що притягується до адміністративної відповідальності.

При цьому допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не підтвердили твердження ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 щодо систематичного цькування та вчинення булінгу ОСОБА_2 відносно потерпілої.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність ознак об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, а тому вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 173-4, 247, 283, 284 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя В. М. Сіянко