Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №599/107/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/107/26

н.п.1-кп/599/36/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду кримінальне провадження №12026211070000013 від 10 січня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ватутіно Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта вища, одружений, не утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ :

обвинувачений ОСОБА_4 постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року у справі № 705/6184/25, яка набрала законної сили 18 листопада 2025 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення(та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Однак, 10 січня 2026 року, приблизно о 08 год 40 хв., ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року та будучи ознайомлений з нею належним чином, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконувати, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, керував транспортним засобом марки «Ореl Соmbo» з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , та рухаючись автомобільною дорогою М-09 сполученням Тернопіль-Львів-Рава-Руська, на 35 км автодороги, біля стаціонарного поста м. Зборів, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Тернопільській області за порушення Правил дорожнього руху України та щодо нього працівниками поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дотожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 , всупереч постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року у справі № 705/6184/25, яка набрала законної сили, керував транспортним засобом, тобто умисно не виконував судове рішення.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, згідно яких він знав про наявність щодо нього постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2025 року про позбавлення його прав керування транспортними засобами, був присутній у суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

10 січня 2026 року він керував автомобілем з двохосним причепом, так як були складні погодні умови, а інші водії не мали відповідного досвіду керування.

Обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, не заперечував фактичних обставин справи, щиро розкаявся у вчиненому.

Тому суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Учасники не заперечують проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні виду покарання, суд у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, обставини справи, враховує щире розкаяння обвинуваченого у вчиненому.

Обвинувачений раніше не судимий, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Суд, враховуючи зазначені вище обставини та думку прокурора вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 374-375 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо вирок не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1