Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №453/1333/25 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1333/25

№ провадження 1-кп/453/93/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

за участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янка, Стрийського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, розлученого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,-

встановив:

Відповідно до ч.4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, Сколівським районним судом Львівської області прийнято рішення від 03 липня 2025 року у справі № 453/1016/25 за позовом ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису стосовно її колишнього чоловіка ОСОБА_4 , від якого вона протягом останніх років потерпає від домашнього насильства. Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_4 встановлено заходи тимчасового обмеження прав та покладено на нього наступні обов`язки: заборонено вести телефонні переговори з ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися з нею; заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено наближатися на відстань ближче ніж 300 метрів до ОСОБА_4 . Строк дії обмежувального припису шість місяців.

Водночас, ОСОБА_4 , будучи ознайомленим 10 липня 2025 року з рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03 липня 2025 року у справі № 453/1016/25 про видачу стосовно нього обмежувального припису та про наслідки порушення встановлених судом обмежень, діючи умисно та протиправно, в порушення встановлених заборон, 27 липня 2025 року, близько 22 години, маючи умисел на невиконання обмежувального припису, знаходячись на прибудинковій території по АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт з ОСОБА_4 , в ході якого висловлювався в її сторону нецензурними словами, погрожував їй фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, знаючи про встановлений судом обмежувальний припис та покладені обов`язки, діючи умисно, не виконав такий та вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини. Просить його суворо не карати, оскільки щиро кається у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 390-1 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши йому положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, оскільки він умисно невиконував встановлений судом обмежувальний припис.

Пом`якшуючими вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, суд вбачає щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його характер та наслідки, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні.

З урахуванням наведених обставин, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ст. 390-1 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього, у відповідності до ст. 59-1 КК України, відповідних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з п.п.1,2,3 ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 у виді пробаційного нагляду, відповідно до ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 389 КК України.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_5