Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №452/98/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/98/26

Провадження № 3-в/452/4/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 лютого 2026 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній, про надання розстрочки в оплаті штрафу за постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.02.2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

19 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку штрафу у зв`язку з тяжким матеріальним становищем та неможливістю сплати штрафу одноразово.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, що не перешкоджає розгляду даної заяви.

Дослідивши матеріали заяви з додатками, суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до приписів ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За нормою ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Тим самим, розстрочка штрафу чинним КУпАП не передбачена.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку штрафу по суті, суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року), дійшов переконання, що порушене заявником питання слід розглянути за аналогією закону, відповідно до частини 4 статті 53 КК України, яка визначає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в першу чергу з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, адміністративне стягнення не має на меті лише кару, воно не має стати для особи непосильним тягарем, адже в такому разі справжня його мета не буде досягнута.

Зважаючи на обставини, що ускладнюють виконання постанови, а саме, що правопорушник штраф єдиним платежем сплатити не в змозі, на даний час безробітний, має на утриманні самостійно неповнолітню дочку та враховуючи великий розмір штрафу, що дійсно ускладнює здійснення оплати штрафу в розмірі 40800 гривень, оскільки поставить його в скрутне матеріальне становище, а тому заява про розстрочку виконання постанови підлягає задоволенню.

На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 301, 304, КУпАП, ч. 4 ст. 53 КК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження",-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про надання розстрочки в оплаті штрафу за постановою судді від 19 лютого 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 оплату штрафу, накладеного постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року у справі №452/98/26 (провадження №3/452/141/2026) за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень,строком на дванадцять місяців, шляхом сплати щомісячних платежів по 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., починаючи з дня набрання даною постановою законної сили.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення платіжного документу (квитанції).

Перебіг строку давності виконання постанови, в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу, зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя