Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №463/804/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/804/26

Провадження №3/463/427/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

За ч. 4 ст. 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення № 186 від 22.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , будучи старшим судовим розпорядником відділу служби судових розпорядників Львівського апеляційного суду, являючись згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб?сктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адмінстративне правопорушення пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав суду наступні пояснення. Умислу в подачі недостовірних відомостей, корупційних діянь, у нього не було, навпаки мав бажання подати все максимально достовірно, про що свідчить те що декларацію за період 2023 року на вимогу ч.1 ст.45 Закону України про запобігання корупції подав 29.03.2024, тобто у визначений термін, купівлю нерухомості у цей період також висвітлив прозоро, грошові активи, які переважали 50 прожиткових мінімумів, згідно ст. 46 ч.1 п.8 Закону України про запобігання корупції та ст. 46 ч. 2 абз. 3, де вказано, що об?єкт декларування, який перебуває у володінні або користуванні суб?єкта декларування або членів його сім?ї, зазначаються в декларації, якщо такий об?єкт перебував у володінні або користуванні не менше половини днів протягом звітного періоду, висвітлив за період декларувань 2021, 2022, 2023 років в порядку зростання, що в сукупності, сумарно за всі роки становили по 20 000$ на нього та його матір, а саме в еквіваленті 1 519 200,00грн. З приводу суми 537 027,16грн, в поясненнях до НАЗК зазначив, що цю суму якої не вистачало для купівлі нерухомості позичив у свого хорошого друга та однокурсника через усну домовленість, проте через технічний збій не висвітлилась на сайті, можливо через те, що подавав ці дані востанню чергу, оскільки у нього були сумніви чи подавати позику, яка юридично не мала абсолютно ніякої сили, була базована тільки на довірі, а щоб даний правочин був де-юре чинний, мав відповідати вимогам статті 1047 Цивільного Кодексу України, де зазначено, що договір позики укладається виключно у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Письмового договору він не укладав, а сума одноразово перевищувала у 10 разів неоподаткований мінімум доходів громадян. В доказ того, що у нього не було жодного умислу подавати недостовірні відомості чи вчиняти інші дії пов?язані з корупцією, на виконання вимог абз. 2 ч.4 ст.45 Закону про запобігання Корупції, відносно можливості подати виправлену декларацію, активний пункт який виявив самостійно в особистому кабінеті декларанта, оскільки рішення НАЗК для виконання цієї вимоги, згідно вищезгаданої норми закону, йому так і не було вручене, а довідка про результати проведення в особистий кабінет була надіслана тільки 01.01.2026, по спливу терміну можливості подати виправлену декларацію, проте її встиг подати у визначений термін, а саме 30.01.2025, заповнену таким чином, як уповноважена особа перевірки вважала за необхідне в запитах, з чим йому допомогли розібратись колеги, адже під час перевірки у нього було загострення хронічної хвороби, був двічі госпіталізований до лікарні, тому не мав змоги повністю, самостійно розібратись в запитах НАЗК. Тому вважає, що допущені ним помилки мають виключно технічний та ненавмисний характер і зумовлені об?єктивними обставинами, зокрема також тривалим періодом незаповнення декларацій у зв?язку з відтермінуванням їх подання під час дії воєнного стану в Україні, то ж його дії не відповідають статті 10 КУПАП, щодо умислу, усвідомлення настання негативних наслідків та прошу врахувати, що моя посада не відноситься до службових осіб з відповідальним чи особливо відповідальним становищем, не пов?язана з високим чи особливо високим рівнем корупційних ризиків.

Прокурор, Шевців М. у судовому засіданні надала висновок прокурора у відповідності до вимог ст. 250 КУпАП, з якого вбачається наступне. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.09.2023 суб`єкт декларування придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2 303 800,00 гривень. Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Пенсійного фонду України розмір отриманого суб?єктом декларування офіційного доходу до вересня 2023 року (дати набуття права власності на квартиру) становив 98 382,79 грн (з вирахуванням сплати податків, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб та без вирахування загальножиттєвих витрат) та розмір отриманого членом сім?ї (матір?ю) офіційного доходу до вересня 2023 року (дати набуття права власності на квартиру суб?єктом декларування) становив 149 190,05 грн (з вирахуванням сплати податків, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб та без вирахування загальножиттєвих витрат). Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна суб?єкт декларування та член сім?ї (матір) у звітному періоді не отримували. Таким чином, вартість набутого активу (квартири) у 2023 році перевищує суму можливих доходів на 537 027,16 грн (2 303 800,00 грн (вартість набутого активу) - 1 519 200,00 грн (сума грошових активів) - 247 572,84 грн (можливі доходи суб?єкта декларування та члена сім?ї) = 537 027,16 грн, що дає підстави вважати про наявність у суб?єкта декларування доходів невстановлених джерел. Як встановлено у п.2 розділу 3.1. Довідки НАЗК N? 949/25 від 12.12.2025, суб?єкт декларування та член сім?ї (матір) не мали змоги здійснити заощадження у зв?язку з придбанням вказаного об?єкта нерухомості. Суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на суму 537 027,16 гривні. Суб?єкт декларування не зазначив відомостей про отримання членом сім?ї (матір?ю) доходу, отриманого як додаткове благо, джерелом якого є АТ «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443), в розмірі 970,00 грн; доходу у вигляді страхових виплат, джерелом якого є СТ «КРЕДО» (код ЄДРПОУ 13622789) у розмірі 3500,00 гривень. Таким чином, суб?єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив, які не відповідають дійсності, на загальну суму 537027,16 грн. обгрунтованого висновку НАЗК), ним не отримав вимоги п. 7 4. ст. 46 Закону. У розділі 12 «Грошові активи» декларації - суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого активу - готівкових коштів у розмірі 20 000,00 дол. США та члена сім?ї (матері) - готівкових коштів у розмірі 20 000,00 дол. США, наявних у них станом на 31.12.2023. Враховуючи викладені обставини в обгрунтованому висновку НАЗК, з урахуванням одержаних доходів та здійснених видатків, спростовується можливість суб?єкта декларування заощадити готівкові кошти у розмірі 20 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023 - 37,98 грн) 759 600,00 грн та (матері) - 20 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023 - 37,98 грн.) 759 600,00 гривень. Суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на суму 1 519 200,00 гривень. Таким чином, суб?єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 1 519 200,00 грн., чим не дотримав вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону. Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб?єкт декларування має право подати виправлену декларацію, чим суб?єкт декларування не скористався. Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб?єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб?єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей, у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Суб?єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, не скористався правом подати виправлену декларацію , стосовно самостійного виявлення у декларації недостовірних відомостей до Національного агентства не звертався. При вирішенні питання стосовно визначення неточних або недостовірних відомостей Національне агентство керується положеннями п. 2 розділу 1 Порядку та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 29.03.2024 (на дату подання декларації) становив 3 028,00 гривень. За результатами повної перевірки декларації щодо з?ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб?єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 2 056 227,16 грн, що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є недостовірними відомостями. При визначенні наявності підстав для притягнення суб?єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності стосовно майна або іншого об?єкта декларування, що має вартість, Національне агентство керується терміном «прожитковий мінімум для працездатної особи» у розмірі, який діяв станом на 29.03.2024 (на дату подання декларації). Відповідно до примітки до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об?єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Таким чином, суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 2 056 227,16 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2023 рік, що містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення та позиції учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи дану справу суд виходить з того, що норма ч. 4 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того норма ч. 4 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Дослідивши письмові матеріали справи з`ясувавши обставини справи, та відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 186 від 22.01.2026 року.

- обгрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією.

- довідкою НАЗК №949/25 від 12.12.2025 року.

- копією наказу № 15-к від 02.10.2018 року про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого судового розпорядника Львівського апеляційного суду.

- присягою держаного службовця.

- копія особової картки державного службовця з додатками;

??- копія аркуша з ознайомленням зі спеціальними обмеженнями, встановленими Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження;

??- копія сторінок трудової книжки;

??- довідка про заробітну плату за 2023 рік;

??- перелік рахунків.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, а отже відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Розглядаючи дану справу суд виходить з того що у протоколі про адміністративне правопорушення серії № 186 від 22.01.2026 року зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Відповідно до Наказу № 15-к від 02.10.2018 року ОСОБА_1 призначено з 2 жовтня 2018 року за його згодою на рівнозначну вакантну посаду старшого судового розпорядника відділу служби судових розпорядників за переведенням з Апеляційного суду Львівської області, з посадовим окладом згідно штатного розпису з урахуванням присвоєного 7 рангу державного службовця посади категорії «В».

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

ОСОБА_2 ознайомлений із основними положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та був обізнаний про наявність в нього обов`язку подання достовірних відомостей у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 р. II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, на початку заповнення вищевказаної декларації ОСОБА_2 ознайомився із зазначеним Порядком, про що проставив відповідну відмітку.

Окрім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Крім того, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 513 Закону повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21.

За результатами проведеної НАЗК повної перевірки вищевказаної декларації складено висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до змісту обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією, встановлено

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.09.2023 суб`єкт декларування придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2 303 800,00 гривень.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Пенсійного фонду України розмір отриманого суб?єктом декларування офіційного доходу до вересня 2023 року (дати набуття права власності на квартиру) становив 98 382,79 грн (з вирахуванням сплати податків, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб та без вирахування загальножиттєвих витрат) та розмір отриманого членом сім?ї (матір?ю) офіційного доходу до вересня 2023 року (дати набуття права власності на квартиру суб?єктом декларування) становив 149 190,05 грн (з вирахуванням сплати податків, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб та без вирахування загальножиттєвих витрат).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна суб?єкт декларування та член сім?ї (матір) у звітному періоді не отримували.

Таким чином, вартість набутого активу (квартири) у 2023 році перевищує суму можливих доходів на 537 027,16 грн (2 303 800,00 грн (вартість набутого активу) - 1 519 200,00 грн (сума грошових активів) - 247 572,84 грн (можливі доходи суб?єкта декларування та члена сім?ї) = 537 027,16 грн, що дає підстави вважати про наявність у суб?єкта декларування доходів невстановлених джерел.

Як встановлено у п.2 розділу 3.1. Довідки НАЗК N? 949/25 від 12.12.2025, суб?єкт декларування та член сім?ї (матір) не мали змоги здійснити заощадження у зв?язку з придбанням вказаного об?єкта нерухомості.

Суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на суму 537 027,16 гривні.

Суб?єкт декларування не зазначив відомостей про отримання членом сім?ї (матір?ю) доходу, отриманого як додаткове благо, джерелом якого є АТ «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443), в розмірі 970,00 грн; доходу у вигляді страхових виплат, джерелом якого є СТ «КРЕДО» (код ЄДРПОУ 13622789) у розмірі 3500,00 гривень.

Таким чином, суб?єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив, які не відповідають дійсності, на загальну суму 537027,16 грн. обгрунтованого висновку НАЗК), ним не отримав вимоги п. 7 ч. 1. ст. 46 Закону.

У розділі 12 «Грошові активи» декларації - суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого активу - готівкових коштів у розмірі 20 000,00 дол. США та члена сім?ї (матері) - готівкових коштів у розмірі 20 000,00 дол. США, наявних у них станом на 31.12.2023.

Враховуючи викладені обставини в обгрунтованому висновку НАЗК, з урахуванням одержаних доходів та здійснених видатків, спростовується можливість суб?єкта декларування заощадити готівкові кошти у розмірі 20 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023 - 37,98 грн) 759 600,00 грн та (матері) - 20 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2023 - 37,98 грн.) 759 600,00 гривень.

Суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на суму 1 519 200,00 гривень.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб?єкт декларування має право подати виправлену декларацію, чим суб?єкт декларування не скористався.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб?єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб?єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей, у зазначений термін, додавши підтвердні документи.

Суб?єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, не скористався правом подати виправлену декларацію , стосовно самостійного виявлення у декларації недостовірних відомостей до Національного агентства не звертався.

Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу суми 537 027,16грн, в поясненнях до НАЗК зазначив, що цю суму якої не вистачало для купівлі нерухомості позичив у свого хорошого друга та однокурсника через усну домовленість, проте через технічний збій не висвітлилась на сайті, можливо через те, що подавав ці дані востанню чергу, оскільки у нього були сумніви чи подавати позику, яка юридично не мала абсолютно ніякої сили, була базована тільки на довірі, а щоб даний правочин був де-юре чинний, мав відповідати вимогам статті 1047 Цивільного Кодексу України, де зазначено, що договір позики укладається виключно у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Письмового договору він не укладав, а сума одноразово перевищувала у 10 разів неоподаткований мінімум доходів громадян, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином суд звертає увагу, що ОСОБА_2 є особою, яка зобов`язана та неодноразово подавала декларацію, тобто повинна була розуміти, що у випадку позичення грошових коштів їх необхідно буде відобразити в щорічній декларації, як фінансові зобов`язання, окрім цього в НАЗК діє багатоканальна «гаряча лінія», за якою надаються відповіді на питання щодо заповнення декларацій, де суб`єкти декларування можуть отримати консультацію від фахівців НАЗК, а також те, що одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії правопорушенням, пов`язаним з корупцією є невідворотність відповідальності за вчинення таких правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

З огляду на викладене суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях прямого умислу на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, суб?єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 2 056 227,16 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2023 рік, що є достатніми ознаками для притягнення до адміністративної відповідальності в межах ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП доведена повністю, оскільки ОСОБА_1 , порушивши вимоги Закону України «Про запобігання корупції» подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан: згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 працює, має постійне місце мешкання, групи інвалідності не має, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

Інших відомостей, які б характеризували особу суду не надано.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».

Згідно п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, ст.172-6, ст. 40-1 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя Нор Н.В.