Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №331/550/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/550/26

Провадження № 1-кп/331/479/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» лютого 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082020000906 від 13.10.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронівці Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, освіта – повна загальна середня, сімейний стан – одружений, дітей на утриманні не має, проходить військову службу на посаді у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.04.2018 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування з випробуванням на 1 рік;

- 13.04.2018 року Хмільницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

- 08.09.2020 року Вінницьким апеляційним судом за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 07.06.2024 року звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2024 року, прийнятої з урахуванням положень ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , проходячи військову службу на посаді у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, приблизно о 10 годині 00 хвилин 07 жовтня 2025 року, знаходячись у приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A07 LTE 4/128 Black», в корпусі чорного кольору S/Н: НОМЕР_2 , який на праві власності належить останньому, вартість якого складає 4355 гривень 01 копійку.

Після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись неуважністю потерпілого ОСОБА_6 , та впевнившись у тому, що той відволікся та не здогадується про його наміри на протиправне заволодіння майном, шляхом обману покинув місце вчинення кримінального правопорушення, утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A07 LTE 4/128 Black», в корпусі чорного кольору S/H: 352910124058425, розпорядившись у подальшому привласненим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю визнав та пояснив суду, що 07.10.2025 року, приблизно о 10-00 годині, знаходячись за адресою АДРЕСА_4 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, він попросив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy». Скориставшись неуважністю потерпілого та будучи переконаним в тому, що останній відволікся, утримуючи при собі вказаний мобільний телефон, він покинув приміщення кімнати. В подальшому вказаний мобільний телефон він продав в ломбарді, отримавши за нього грошові кошти в сумі близько 2000 гривень, які витратив на власні потреби. Окрім цього додав, що йому соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки.

Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд вказаного кримінального провадження без його участі.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, у суду немає сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновку експерта стосовно вартості майна, яким заволодів обвинувачений та матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Висновком експерта № 2514 від 20.10.2025 року встановлено, що ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону «Samsung Galaxy A07 LTE 4/128 Black», який було придбано у новому стані 06.10.2025 року, на момент вчинення кримінального правопорушення без видимих пошкоджень на корпусі та екрані, становить 4355,01 грн.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_4 має ряд судимостей за вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності, які в установленому законом порядку не зняті та не погашені, вчинив нетяжкий злочин, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не має офіційного джерела доходу, на даний час службу не проходить, у зв`язку з чим не має постійного та стабільного грошового забезпечення, під наглядом лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, усвідомив свою протиправну поведінку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, як стійко орієнтованого на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння злочинів, які носять корисливий характер, його відношення до скоєного, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, беручи до уваги той факт, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності, а вказане кримінальне правопорушення пов`язано з отриманням прибутку незаконним шляхом та становить підвищену суспільну небезпеку, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та з цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, як слідує з матеріалів даного кримінального провадження, ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2024 року, на підставі ст. 81-1 КК України, ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Вінницького апеляційного суду від 08.09.2020 року, для проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

При цьому, у відповідності до положень ч. 3 ст. 81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2024 року, не зазначено тривалість небідбутого строку покарання, суд позбавлений можливості встановити той факт, чи вчинено ОСОБА_4 вказане кримінальне правопорушення в період невідбутої частини покарання. Тому, при призначенні остаточного порання судом не застосовуються положення ст. 71 КК України.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 10 січня 2026 року.

Речові докази:

- чек продажу з магазину «Vodafone», який долучений до матеріалів даного кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- копії відеозаписів з камер відеоспостереження за 07.10.2025 року з відділення ломбарду «Скарбниця», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 13, які долучені до матеріалів кримінального провадження та перебувають у розпорядженні прокурора – залишити у прокурора;

- копії відеозаписів з камер відеоспостереження за 04.10.2025 року з магазину «Водафон», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 11, які долучені до матеріалів кримінального провадження та перебувають у розпорядженні прокурора – залишити у прокурора.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1