Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №331/129/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

10.02.2026

Справа № 331/129/25

Провадження № 2/331/242/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя:

у складі головуючого судді: Антоненка М.В.,

при секретарі судового засідання: Мироненко О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кукурудз Р.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . В обґрунтування позову зазначив, що 16.11.2024 з розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_1 , власницею якої є відповідачка, сталося залиття стелі, стін та підлоги в приміщеннях кухні, ванної кімнати та спальні квартири АДРЕСА_2 , що належить позивачці, в результаті якого квартирі завдано шкоди.

Управителем будинку, призначеним Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, є ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ».

16.11.2024 комісією ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» було складено акт залиття квартири АДРЕСА_2 , згідно з яким залиття квартири АДРЕСА_2 відбулося з квартири АДРЕСА_1 внаслідок недбалого ставлення до запірної арматури системи опалення (залишився відкритим кран Маєвського на кухні).

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 збитки, заподіяні пошкодженням квартири внаслідок її залиття 16.11.2024, розмір яких буде визначено за результатами судової будівельно-технічної експертизи, а також 8000,00 грн. в порядку компенсації завданої моральної шкоди.

Оскільки визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири, потребує спеціальних знань, позовні вимоги потребують уточнення за наслідками будівельно-технічної експертизи, клопотання про призначення якої висловив намір подати у підготовчому провадженні.

Ухвалою від 16.01.2025 позовну заяву залишити без руху.

Позивач у визначений строк усунув встановлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 07.02.2025 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Установлено строк п`ятнадцять днів після вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронні доказів на підтвердження заперечень проти позову.

30.04.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення пошкоджень та розміру матеріальної шкоди, завданої квартирі позивача внаслідок її залиття 16.11.2024.

Клопотання обґрунтоване тим, що визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири, потребує спеціальних знань, для чого має бути призначена судова експертиза, на підставі висновків якої будуть уточнені позовні вимоги. Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з усуненням наслідків залиття, належить до завдань будівельно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Кукурудз Р.О. просив доручити проведення експертизи судовому експерту Тернових Валентину Анатолійовичу (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №830, видане Міністерством юстиції України 31.01.2004).

Відповідач у підготовче засідання не з`явився, про дату час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Ухвалою від 30.04.2025 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Які виникли пошкодження та який розмір матеріальної шкоди завдано квартирі АДРЕСА_3 внаслідок її залиття 16 листопада 2024 року?». Проведення експертизи доручити судовому експерту Тернових Валентину Анатолійовичу.

02.07.2025 до суду надійшло клопотання судового експерта Тернових В.А., в якому він повідомляв суд, що дослідження буде проведено 09.07.2025, просив суд повідомити про це сторін справи, забезпечити безперешкодний доступ до об`єкта дослідження та оплату позивачкою вартості проведення дослідження.

11.08.2025 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №04/2025 від 07.08.2025. За результатами дослідження встановлено, що у квартирі внаслідок залиття виникли такі пошкодження:

Кухня - прим. №3.

Стіни - пофарбовані водоемульсійним розчином, спостерігаються висохлі сліди рудого кольору, розводи, підтікання, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Віконні відкоси - гіпсокартон обшитий пластиком, спостерігаються висохлі сліди рудого кольору, розводи, підтікання, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Стеля - пофарбована водоемульсійним розчином. По пофарбованому шару стелі спостерігаються висохлі сліди рудого кольору, розводи, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Підлога - оздоблена лінолеумом по бетонній основі. Пошкодження лінолеуму водою може призвести до появи цвілі, грибка та неприємного запаху.

Суміщена вбиральня (ванна) - прим. №4-5.

Стеля - під пластиковими панелями по пофарбованому шару стелі спостерігаються висохлі сліди рудого кольору, розводи, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Житлова кімната – прим. №6.

Стеля – пофарбована водоемульсійним розчином, спостерігаються висохлі сліди рудого кольору, розводи, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Стіни - обклеєні шпалерами, спостерігаються висохлі сліди рудого кольору, розводи, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Підлога - оздоблена лінолеумом, на дерев`яній паркетній підлозі зі штучного паркету спостерігаються виникнення щілин між клепками до 3мм, жолоблення та деформація, відставання покриття від основи, які характеризуються глухим шумом та здуттям, лущіння та відшарування лакофарбного шару паркету, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води. Пошкодження лінолеуму водою може призвести до появи цвілі, грибка та неприємного запаху.

Вікна - по відкосам спостерігається здуття фарбованого шару, висохлі сліди рудого кольору, що характерні для пошкоджень та дефектів від дії води.

Розмір матеріальної шкоди, завданої квартирі АДРЕСА_3 після її залиття внаслідок пошкоджень, які встановлені експертом, станом на 10.07.2025 складає (з урахуванням ПДВ): 75 426,43 грн.

Ухвалою від 01.09.2025 провадження у справі поновлено.

06.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог. З урахуванням результатів проведеної будівельно-технічної експертизи заявлено про збільшення розміру позовних вимог на 75 426,43 грн. Враховуючи це, просить суд надалі розглядати позовні вимоги в уточненій редакції: стягнути з ОСОБА_2 збитки, заподіяні пошкодженням належної їй квартири АДРЕСА_3 внаслідок її залиття 16.11.2024, в розмірі 75 426,43 грн, а також 8 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди.

Ухвалою від 27.10.2025 справу призначено до розгляду по суті на 10.02.2026.

10.02.2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Кукурудза Р.О., в якій він просив розглянути справу на підставі зібраних судом доказів, наявних у матеріалах справи, за відсутності сторони позивача. Заявив про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи. Повідомив, що через відсутність позивачки в м. Запоріжжі до 11.02.2026 не має можливості надати суду підписані нею акти приймання послуг, наданих адвокатом, тому докази розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України не пізніше 13.02.2026.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала, в зв`язку з чим на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого 02.06.2021, належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 259531873 від 02.06.2021.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» від 01.09.2017 №520 відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 №150, правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13, за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку у м. Запоріжжі на підставі протоколу засідання конкурсної комісії від 29 серпня 2017 року, виконавчий комітет Запорізької міської ради призначив управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 , ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 41279924.

16.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до управителя будинку ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» у зв`язку з залиттям її квартири. Комісія, створена для розгляду її звернення, того ж дня склала акт залиття квартири АДРЕСА_3 , який був затверджений начальником ВУЖФ ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 41279924.

В акті зазначено, що комісія за зверненням № НОМЕР_1 від 16.11.2024 до ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» провела візуальне обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 на факт залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 , яке відбулося 16.11.2024.

Житловий будинок АДРЕСА_6 , 8-ми під`їзний, покрівля – шифер, стіни – великопанельні, введений в експлуатацію в 1967 році. Будинок обладнаний холодним водопостачанням, централізованим опаленням, каналізацією, внутрішньою зливовою каналізацією, електропостачанням.

Квартира АДРЕСА_2 розташована на 4-му поверсі, в під`їзді №2, зі слів заявника ремонт виконувався у 2019 році.

Кухня: стеля (пофарбована водоемульсійним розчином) – на момент обстеження спостерігаються сліди від площею 3 кв.м. Стіни пофарбовані водоемульсійним розчином, на момент обстеження спостерігаються сліди від залиття площею 4,5 кв.м. Підлога (лінолеум) - на момент обстеження спостерігаються сліди від залиття S - 3 кв.м.

Ванна: стіни (кахельна плитка) - на момент обстеження спостерігаються сліди від залиття площею S – 3кв.м. Стеля - на момент обстеження спостерігаються сліди від залиття площею S - 3 кв.м. Підлога (кахельна плитка) - на момент обстеження, спостерігаються сліди від залиття, S - 3 кв.м.

Спальня: стіни (обклеєні шпалерами) - на момент обстеження спостерігаються сліди від залиття площею S – 4 кв.м. Підлога (лінолеум) - на момент обстеження спостерігаються сліди від залиття площею S - 1,7 кв.м.

Причина залиття: За зверненням №1917721 від 16.11.2024 до ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» власника квартири АДРЕСА_3 , з приводу течі зі стелі, в перекритті: аварійною бригадою ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» встановлено, що залиття відбулося внаслідок халатного відношення до запірної арматури системи опалення (залишивши відкритим кран Маєвського на кухні).

Висновки комісії: залиття квартири АДРЕСА_2 квартирою АДРЕСА_7 відбулося внаслідок халатного відношення до запірної арматури системи опалення (залишивши відкритим кран Маєвського на кухні).

Судом встановлено, що згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_7 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого Жовтневою районною адміністрацією Запорізької міської ради 27.02.2003.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи внаслідок виявлених експертом пошкоджень після залиття квартири розмір матеріальної шкоди, завданої їй, складає 75 426,43 грн (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків, зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Він не може використовувати своє право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, зобов`язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Безгосподарне утримання громадянином належної йому квартири тягне за собою наслідки, передбачені ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У частинах 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №761/12945/19).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04.08.2020 у справі №925/1478/16, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача.

При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі №686/11256/16-ц).

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком №4.

Згідно з додатком №4 до вказаних Правил та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС від 12.11.2018 у справі №753/20314/15-ц).

Як вбачається з акта залиття від 16.11.2024, він складений та підписаний членами комісії після обстеження квартири АДРЕСА_3 , містить усі необхідні дані та відомості, а саме: дату його складання, анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складанні, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої відбулося залиття, а отже цей акт є належним і допустимим доказом протиправності поведінки відповідача ОСОБА_2 та її вини у залитті квартири позивача і заподіянні їй майнової шкоди.

Крім цього, результати роботи комісії ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» відповідають висновкам судового експерта щодо переліку і характеру пошкоджень, що виникли у квартирі АДРЕСА_2 внаслідок залиття 16.11.2024.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що факт залиття квартири позивача з вини відповідача, характер і обсяг пошкоджень, завданих квартирі позивача, доведені актом залиття та висновком експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи, що є належними і допустимими доказами, а з урахуванням їх взаємної несуперечливості, суд вважає їх достовірними і достатніми на підтвердження зазначених обставин.

Належним доказом розміру збитків, заподіяних залиттям квартири відповідача, в силу норм ст. ст. 76-80 ЦПК України, є висновок експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи.

Роз`яснення, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Суд відзначає, що відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання у квартирі несе безпосередньо її власник, який згідно з вимогами чинного законодавства зобов`язаний дотримуватись правил користування житловими приміщеннями, слідкувати за санітарно-технічним обладнанням у належному йому житлі, не допускати порушення права інших осіб, у т.ч. не завдати їм шкоди,

Оцінивши всі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем належно доведено завдану їй шкоду, недбалість відповідача ОСОБА_2 , причинно-наслідковий зв`язок між ними, що призвело до залиття її квартири, у зв`язку з чим завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_2 з підстав, передбачених статтею 1166 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайного характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи з положень ст. ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди має відбуватися в будь-якому випадку її заподіяння: право на відшкодування моральної шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови ВП ВС від 01.09.2020 у справі №216/3521/16-ц).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова ВП ВС від 29.06.2022 в справі №477/874/19).

Закон не покладає на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Разом із тим, не існує (і не може існувати) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачем обґрунтовано фактом пошкодження її квартири внаслідок залиття в холодну пору року, необхідністю проведення ремонту та усунення наслідків залиття, недбалістю і байдужістю відповідача, моральними стражданнями, стресом, незручностями, порушенням усталеного ритму життя її та членів її родини; відбулися негативні зміни в її житті, що змусило витрачати додаткові сили, кошти та час для вирішення питання щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири.

Суд враховує, що пошкодження стосувались внутрішнього оздоблення житлового приміщення, яке є місцем постійного проживання позивачки та її сім`ї, що об`єктивно спричинило порушення звичних умов проживання та необхідність організації відновлювальних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що усунення наслідків залиття вимагало від позивачки додаткових зусиль, часу та залучення спеціалістів, що призвело до зміни звичного ритму життя та спричинило моральні переживання, пов`язані з пошкодженням належного їй житла.

Суд бере до уваги, що розмір заявленої моральної шкоди у 8 000 грн є співмірним характеру правопорушення, не виходить за межі розумного балансу між інтересами сторін, не має карального характеру та не є способом безпідставного збагачення позивачки, а спрямований на часткову компенсацію немайнових втрат.

З огляду на викладене, суд вважає визначений розмір моральної шкоди таким, що відповідає засадам розумності, справедливості та виваженості.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи з цього судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, підлягає компенсації за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 12-18, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , збитки, заподіяні пошкодженням належної їй квартири внаслідок залиття, що сталося 16.11.2024, в розмірі 75 426,43 грн. (сімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять шість гривень 43 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , завдану моральну шкоду в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень, 96 коп.).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду, що його ухвалив, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) заочне рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного заочного рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2026 року.

Суддя: М.В. Антоненко