Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №305/4375/25 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 305/4375/25

Провадження по справі 2/305/1191/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача – адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Єлісєєв Д.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.07.2021 року, між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстрований Рахівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено відповідний актовий запис № 128. 01.11.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було повторно видано Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 . Подружні відносини між сторонами припинені. Сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причина розпаду сім?ї це різниця характерів, відсутність між, ОСОБА_1 та відповідачкою, ОСОБА_2 , взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. У сторін народилась одна спільна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи викладене, представник позивача просить, розірвати шлюб, укладений 14.07.2021 року, між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачкою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Рахівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Івано-Франківськ), про що зроблено відповідний актовий запис № 128.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 27.11.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у дані цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

До початку першого судового засідання, призначеного на 23.12.2025 року, від представника відповідачки – адвоката Губка Б.В. до суду надійшла заява про надання строку на примирення, в якій останній просить надати строк для примирення строком на шість місяців. Винести відповідну ухвалу суду та зупинити провадження у справі.

Однак суд звертає увагу, що вказана заява представника відповідачки не була розглянута, оскільки судові засідання призначені на 23.12.2025 року та 03.02.2026 року, не відбулись, оскільки головуюча перебувала у відпустці, що підтверджується копіями відповідних наказів.

В матеріалах справи наявна заява представника позивача – адвоката Єлісєєва Д.О. про розгляд справи за відсутності сторони, в якому зазначив, що позовні вимоги позивач підтримує.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Губко Б.В., будучи належно повідомленими, в судове засідання призначене на 23.02.2026 року, не з`явились, заяв чи клопотань від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Щодо заяви представника відповідачки про надання строку на примирення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц,/ постанова від 30.05.2019р.

Беручи до уваги, що з дня відкриття провадження у справі та надходження зави про надання строку на примирення подружжю, по день судового засідання на протязі майже трьох місяців відповідачкою не вживались заходи щодо примирення між подружжям, про що свідчить відсутність будь-яких заяв про примирення, як зі сторони відповідачки та і зі сторони позивача, заява про надання строку на примирення є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, суд вважає що надання такого строку на примирення буде суперечити ст. 24 Сімейного кодексу України.

Відповідно до оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 01.11.2025 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивач), та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідачка), 14 липня 2021 року, зареєстровано шлюб у Рахівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено актовий запис № 128 від 14.07.2021 року

Сторони мають одну спільну дитину, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, примирення між сторонами неможливе.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, сім`я розпалася остаточно, спільне господарство подружжям не ведеться, майнові спори та спір щодо місця проживання дитини, згідно позовної заяви відсутні, суд вважає за необхідне ухвалити рішення відповідно до ст. 112 СК України, яким позовні вимоги задовольнити.

Суд враховує, що представник позивача, звертаючись до суду з позовом, у позовній заяві не просив вирішити питання щодо судових витрат, тому суд вважає за можливе судові витрати залишити за рахунок позивача.

На підставі ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 259, 206, 263- 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_2 – адвоката Губка Богдана Валентиновича, про надання строку на примирення, - відмовити.

Позовну заяву представника позивача – адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14 липня 2021 року, в Рахівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 128 від 14.07.2021 року.

Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу ДРАЦС.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Попова