Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №607/25265/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/25265/25Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.

Провадження № 33/817/104/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ст. 124, 122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , адвоката Колодія А.С., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 08.12.2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 08.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з даною постановою, 17.11.2025 о 15:30 в м. Тернополі по вул. Тролейбусна, 3Б, водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.9 ПДР України, не була достатньо уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, рухаючись заднім ходом не впевнилась в безпечності маневру, не звернулась за допомогою до сторонніх осіб для забезпечення безпеки руху, в результаті чого здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , який припаркувала ОСОБА_2 ..

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Окрім того, 17.11.2025 о 15:30 в м. Тернополі по вул. Тролейбусна, 3Б, водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог, п. 2.10 (а) ПДР України, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишила.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.12.2025 року щодо неї в частині накладеного адміністративного стягнення змінити та пом`якшити накладене стягнення за адміністративні правопорушення, передбаченні ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, до штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Вказує, що вона не оскаржує вказану постанову в частині кваліфікації дій та доведеності вини, оскільки свою вину вчиненні вказаних адміністративних правопорушень визнає повністю та щиросердечно кається.

Вважає, що постанова є необґрунтованою та належним чином невмотивованою в частині застосованого стягнення.

Зазначає, що вона жодного разу не притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стверджує, що суд першої інстанції належним чином не врахував того, що на момент дорожньо-транспортної пригоди її цивільно-правова відповідальність була застрахована в АТ «СГ «ТАС», що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи, а відтак мотиву та умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди у неї не було, адже всі заподіянні нею збитки були б відшкодовані відповідною страховою компанією за полісом ОСЦПВ.

Апелянт посилається на те, що має статус внутрішньо переміщеної особи.

Наголошує на тому, що має на утриманні малолітніх дітей, вона повністю примирилася із потерпілою ОСОБА_2 та відшкодувала завданні нею матеріальні збитки.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки суд розглянув справу у її відсутності, а з постановою суду вона ознайомилася 30.01.2026.

Потерпіла ОСОБА_2 . В судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, що відповідно до ст. 294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду.

Відповідно до поданої ОСОБА_2 заяви, ОСОБА_1 відшкодувала повністю їй завдану шкоду, просить змінити їй вид стягнення на штраф.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Колодія А.С., які підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами, в апеляції не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд в повній мірі не врахував вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, її майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнала свою вину, щиро розкаялась, має на утриманні малолітніх дітей, є внутрішньо переміщеною особою, повністю відшкодувала заподіяну потерпілій ОСОБА_2 витрати на ремонт автомобіля, потерпіла претензій до неї не має.

Враховуючи, що між учасниками ДТП відсутні будь-які спори, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутні будь-які обтяжуючі обставини, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП вважаю за можливе змінити ОСОБА_1 захід стягнення в межах, передбачених санкціями ст.124, ст.122-4 КУпАП і застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не брала, з копією постанови суду ознайомилася 30.01.2026, її слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними..

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 08.12.2025 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 винуватою за ст.124, 122-4 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя