Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №446/1086/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 446/1086/25 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т. І.

Провадження № 22-ц/811/3796/25 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Мікуш Ю.Р.

секретаря: Заяць Я.І.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та її представника – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузька міська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2025 року ОСОБА_4 звернулась в суд з заявою, за участю заінтересованих осіб: Кам`янка-Бузька міська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_6 , 1947 року народження, недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року призначено у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузька міська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна, судово-психіатричну експертизу на розгляд якої поставлено наступні питання:

1. Чи страждає на психічну хворобу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Якщо так, то на яку?

2. Чи розуміє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого психічного захворювання значення своїх дій та чи може керувати ними?

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Проведення судово-психіатричної експертизи доручено експертам Волинської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (45601, Волинська обл., село Липини, вул. Теремнівська, будинок 98), направивши їм копію ухвали суду про призначення судово-психіатричної експертизи.

В розпорядження експерта направлено матеріали цивільної справи № 446/1086/25.

Роз`яснено заявнику положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі: - у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року оскаржив представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що у заяві про визнання ОСОБА_6 недієздатним не зазначено обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.

ОСОБА_6 ніколи не знаходився на обліку у лікаря-психіатра, не перебував під спостереженням з приводу психічних захворювань та не приймав жодних медичних препаратів для підтримання психічного здоров`я, тому висновки суду про наявність достатніх даних про психічний розлад ОСОБА_6 є помилковими.

Надані заявником виписки-епікризи сформовані 28 років тому і не підтверджують обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_6 хронічного стійкого психічного розладу здоров`я, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними станом на даний час.

Судово-психіатричну експертизу призначено з ініціативи суду без повного та всебічного встановлення підстав для її призначення.

Допустивши наявність певних професійних зв`язків заявника з експертами Львівської філії судових експертиз, суд першої інстанції, призначаючи у справі судово-психіатричну експертизу та доручаючи проведення такої експертам Волинської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», взяв до уваги в тому числі і висновок судово-психіатричної експертизи № 97 від 26 січня 2024 року, який викликає сумнів.

Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_4 ніколи не перебувала в хороших відносинах з ОСОБА_6 , а визнання його недійним їй необхідно для задоволення власних інтересів.

Просить ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року та направити справу для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника – ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4 та її представника – ОСОБА_5 на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що у справі встановлено достатні дані про наявність можливих психічних розладів у ОСОБА_6 :

- як видно з доданих до заяви виписок-епікриз (а.с. 15-16), ОСОБА_6 28 лютого 1997 року та 25 вересня 1997 року був виписаний з лікарні з діагнозом «Шизофренія, параноїдна форма, прогредієнтний тип перебігу, наростаючий емоційно-вольовий ефект».

- висновком судово-психіатричної експертизи №97 від 26 січня 2024 року (а.с. 25-30) встановлено, що ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу, з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки.

Будь-яких доказів протилежного суду не надано, а посилання представника заінтересованих осіб щодо давності таких медичних документів та його сумніви у об`єктивності висновку експертизи, суд вважав безпідставними та такими, що не спростовують факт наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я ОСОБА_6 .

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (абзац 1 статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу").

Предметом спірних правовідносин є визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 частини 2 статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (пункт 2 частини 1 статті 105 ЦПК України).

Ураховуючи вищевикладене, цивільно-процесуальним законодавством передбачено, що при призначенні експертизи суд зобов`язаний визначити питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Законодавець визначив, що хронічний, стійкий психічний розлад має бути підтверджено відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

З огляду на те, що наявна потреба у вирішенні питання про можливість ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керуватися ними і без висновку судово-психіатричної експертизи вказане встановити неможливо, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про призначення у цій справі експертизи.

При призначенні судово-психіатричної експертизи суд першої інстанції визначив перелік питань, відповідь на які має надати експерт, формулювання яких відповідає положенням частини першої статті 39 ЦК України, відповідно до якої фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Твердження, що в заяві про визнання ОСОБА_6 недієздатним не зазначено обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними, колегія суддів відхиляє.

Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі медицини, без яких не можливо встановити психічний стан особи стосовно якої ставиться питання про визнання її недієздатною, призначення судової експертизи у таких випадках має обов`язковий характер.

Доводи апеляційної скарги про те, що, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не врахував, що ОСОБА_4 ніколи не перебувала в хороших відносинах з ОСОБА_6 , а визнання його недієздатним їй необхідно для задоволення власних інтересів, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності та доцільності проведення судово-психіатричної експертизи в справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду першої інстанції, довільного тлумачення закону та виходять за межі предмету апеляційного розгляду, а тому не можуть бути підставою для її скасування.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для її скасування, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мікуш Ю.Р.