Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №308/17314/25 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №308/17314/25

Суддя: Бисага Т. Ю.

Справа № 308/17314/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., перевіривши апеляційну скаргу, які подали ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Жук Л.Б. на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 (одну тисячі сімсот) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605.6 грн.

Відповідно до постанови суду, - ОСОБА_1 ухилилася від виконання обов`язків щодо належного виховання та догляду за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилось у тому, що останній 16.11.2025 близько 13.44 год. в м. Ужгород на пл. Петефі, керуючи електросамокатом здійснив наїзд на гр. ОСОБА_3 , тим самим порушив Правила дорожнього руху України.

Вказаними діями щодо неналежного догляду та вихованням сина, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Жук Л.Б. через суд першої інстанціїподали апеляційну скаргу, в якій посилаються на незаконність та необґрунтованість постанови, просять суд скасувати оскаржувану постанову суду від 16.12.2025 та закрити провадження.

Одночасно просять поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану постанову суду апелянт отримала 05.02.2026 про що наявна розписка у матеріалах справи.

Ретельно перевіривши доводи клопотання, матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вищевказана норма – ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.

Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для правопорушника, як окремого суб`єкта права на апеляційне оскарження.

Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов`язки, покладені на неї законом.

При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова прийнята судом 16 грудня 2025 року, відтак у даному випадку строк на апеляційне оскарження починає перебіг з 17 грудня 2025 року і спливає 26 грудня 2025 року.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 та її захисником-адвокатом Жук Л.Б. до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 12.02.2026 (згідно штемпелю суду), тобто із значним пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Жук Л.Б. у апеляційній скарзі не зазначають, а посилаються на дату отримання копії оскаржуваної постанови.

Проте, вказана обставина не може слугувати підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Жук Л.Б. були обізнані про те, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис ОСОБА_1 , що вона ознайомлена зі змістом протоколу, та про те, що розгляд справи відбудеться в Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. У справі також наявне письмове пояснення ОСОБА_1 по справі від 16.11.2025, а також наявна заява захисника-адвоката Жук Л.Б. від 12.12.2025 про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 03.12.2025 та про ознайомлення з матеріалами справи.

Вказані обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про наявність на стороні апелянта сукупності передумов, які вочевидь не створювали перепон для особи у реалізації права на захист, шляхом своєчасного подання апеляційної скарги.

Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Дата отримання копії судового рішення - не є тими обставинами, що змінюють порядок перебігу строку на апеляційне оскарження для ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Жук Л.Б., а тому ці обставини не можуть бути визнані у якості поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2025 року є день її проголошення, а не отримання її копії і будь-яких підстав вважати, що такий строк пропущено з поважних причин - немає.

Саме собою прохання поновити строк на апеляційне оскарження без зазначення наявності поважних причин для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд зауважує, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Сукупність указаних обставин свідчать про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що у клопотанні не наведено жодних доказів та мотивів про поважність причин, які позбавили ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Жук Л.Б. можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку, що апелянтами не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 16.12.2025, у зв`язку з чим, відсутні підстави для поновлення такого строку.

Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу, які подали ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Жук Л.Б. на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП - повернути апелянтам, як особам, які її подали.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага

Оригінал: reyestr.court.gov.ua