Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №676/1837/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1837/25

Провадження № 1-кп/676/171/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Кам’янець-Подільськи

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025242060000054 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, який утриманців не має, студент 4 курсу Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2025 року близько 19.30 год. ОСОБА_3 , знаходячись у блоку гуртожитку біля кімнати 414/2 по вул. Драй Хмари, 42 в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, в ході словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_5 , який виник на ґрунті тривалих неприязних відносин, прийняв рішення про спричинення останньому тілесних ушкоджень. Тоді ж, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи навпроти потерпілого, лівою рукою дістав з кишені кофти аерозольний перцевий балончик Klever PEPPER-KO FOG, 50 мл, та піднісши до обличчя потерпілого розпилив його вміст, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку обох очей, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. У вчиненому розкаявся, усвідомив свою неправомірну імпульсивну поведінку. Пред`явлений потерпілим цивільний позов визнав частково, суму моральної шкоди вважав завищеною, заявив про готовність сплатити за позовом загальну суму не більше 13000 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, цивільний позов підтримав повністю, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 15000 грн. заподіяної моральної шкоди, 423 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає достатнім обмежитись тільки допитом обвинуваченого та потерпілого, а також дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. Судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який навчається, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; у якості пом`якшуючої покарання обставини визнання вини та щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім того, судом враховано, що відповідно до частин 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, вимог частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає можливим погодитись з позицією прокурора та призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини 1 статті 125 КК України у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України, знищивши аерозольний балончик та залишивши в матеріалах кримінального провадження роздруковані тексти листування (т.2. а.п.24, 48, 77).

Питання заявленого цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди суд вирішує у відповідності з вимогами статті 129 КПК України та правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди суд бере до уваги, що потерпілим не надано належних доказів придбання ліків за призначенням лікаря. Тобто, сума витрат на придбання ліків потерпілим не доведена.

При цьому, постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що відшкодуванню підлягає фактична вартість витрат, підтверджена належними доказами.

Отже, відсутні підстави для задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяній фізичній або юридичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд погоджується, що внаслідок вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, потерпілий переніс моральні страждання.

Судом враховано також практику Європейського суду з прав людини, який зазначав, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення. Крім того, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Тому, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 і шкодою, заподіяною потерпілому ОСОБА_5 в результаті цих дій, характер немайнових втрат, які він поніс, суд вважає, що сума відшкодування моральної шкоди, яка заявлена потерпілим є занадто завищеною та не відповідає реальному обсягу страждань потерпілого. Суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілого необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

При цьому, при визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню суд також враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц стосовно того, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватись принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Щодо заявлених процесуальних витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу.

Частиною 2 статті 120 КПК України визначено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

З наданих суду довідки про сплату гонорару адвокату та Акту виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що витрати на правову допомогу адвоката становлять 10 000 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Таким чином, цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Обвинуваченому запобіжний захід не обирався і сторонами перед судом питання про його обрання не ставилось, тому у суду відсутні підстави для його застосування.

Керуючись статтями 65, 66, 125 КК України, статтями 100, 124, 349, 367-371, 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

за постановою дізнавача від 28.01.2025 - аерозольний балон Klever PEPPER-KO FOG, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області на підставі квитанції, порядковий номер 6660 – знищити;

за постановою дізнавача від 05.03.2025 – роздрукований текст листування ОСОБА_3 з іншими учасниками створеної групи за допомогою телекомунікаційних мереж, на 5 арк. – залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження;

за постановою дізнавача від 06.03.2025 – скріншоти листування у групі «БСД» у месенджері «Телеграм» з приводу події, що мала місце 25.01.2025, на 21 арк. – залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1