Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №489/8958/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/8958/25

Провадження № 2/489/396/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив.

В листопаді 2025 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2021 по 31.10.2024 в розмірі 17 393,90 грн., суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції – 13,62 грн., трьох відсотків річних – 2,58 грн., а також судового збору. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснювало постачання теплової енергії до будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення опалення до будинку на початку опалювальних сезонів. Свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення позивач виконував в повному обсязі та належним чином, але відповідачами оплата наданих послуг своєчасно та в повному обсязі не проводилась. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , в період нарахування заборгованості, а тому зобов`язані оплачувати вартість послуг з централізованого опалення.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання у справі.

119.12.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона позовні вимоги визнає частково. А саме відповідач оспорює суму заборгованості, визначену позивачем. Вказує на те, що вважає розмір тарифу, використаний ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» при нарахуванні вартості послуг теплопостачання, несправедливим, завищеним і таким, що не відповідає положенням діючого законодавства. Оскільки позивачем було застосовано завищений тариф, відповідно завищено і розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

19.01.2026 від представника відповідача ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надійшла відповідь на відзив, згідно якої він спростовує заперечення відповідача проти позову. Зокрема до вказаної відповіді на відзив долучено копію наказу ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” від 13.10.2021 № 650/41 про затвердження тарифів на теплову енергію.

Представник позивача ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. Повідомлення відповідачів про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки. Направлена на адресу відповідачів судова кореспонденція вручена їм 01.12.2025. Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва № 6.1102-420033-2025 від 06.09.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_1 – з 04.07.2008, ОСОБА_2 – з 04.07.2008 (а.с. 11).

У відповідності до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.10.20255 право власності на кв. АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 - з 17.02.2010 (а.с. 12).

ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснювало постачання теплової енергії до буд. АДРЕСА_1 в опалювальних сезонах 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, що підтверджується копіями нарядів на підключення опалення до будинку на початку опалювальних сезонів (а.с. 5-7).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.11.2021 по 31.10.2024 відповідачам нараховано: сума боргу за послуги з централізованого опалення - 17 393,90 грн., сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції – 13,62 грн., три відсотки річних – 2,58 грн. (а.с. 15-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

П. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (ч.ч. 1, 4 ст. 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 та ст. 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно з постановою Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №918/344/17 формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 489/2951/16-ц зазначено, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

Беручи до уваги те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у спірний період були споживачами теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , будучи зареєстрованими за вказаною адресою, а відповідач ОСОБА_3 є власником вказаної квартири, проте не здійснювали оплату за надані послуги з централізованого опалення, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача в рівних частках підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 3 028,00 грн., по 1 009,34 грн. з кожного

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.10.2024 за послуги з централізованого опалення в сумі 17 393,90 грн. (сімнадцять тисяч триста дев`яносто три гривні 90 копійок).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» за період з 01.12.2021 по 31.01.2022 суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції — 13,62 грн., три відсотки річних – 2,58 грн., що разом становить 16,20 грн. (шістнадцять гривень 20 копійок).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) – по 1 009,34 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», код ЄДРПОУ 31319242, адреса: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 23.02.2026.

Суддя Г.А. Микульшина