Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №487/939/19 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/939/19

Провадження № 1-кп/487/53/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12018150030003937 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миколаєва, українки, громадянки України, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

зі сторони захисту – обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним:

Відповідно до наказу №140-к від 12.02.2008 ОСОБА_3 була прийнята на посаду листоноші відділення поштового зв`язку Миколаїв-58 Миколаївської дирекції ПАТ "Укрпошта", яку займала до 19.12.2018.

Відповідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 12.02.2008 ОСОБА_3 бере на себе повну відповідальність за забезпечення охоронності довірених їй підприємством "почтамп" матеріальних цінностей і у зв`язку з викладеним зобов`язується: дбайливо ставитись до переданих їй для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей і вживати заходів для відвернення шкоди, своєчасно повідомляти адміністрацією підприємства "почтамп" про всі обставини, що загрожують забезпеченню охоронності довірених їй матеріальних цінностей, вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених їй матеріальних цінностей, брати участь у інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей.

Згідно п.105 Постанови КМУ №270 від 05.02.2009, у розділі 6 наказу УДППЗ "Укрпошта" від 31.05.2010 №275 "Щодо пересилання поштових переказів, ОСОБА_3 при виконанні своїх службових обов`язків, як працівник ВПЗ Миколаїв-58 на посаді "листоноша", отримує грошові поштові перекази, а також грошові кошти до них, та розносить дані кошти одержувачам. При отриманні переказу одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу, дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та здійснити підпис. Вказані відомості одержувач повинен заповнювати особисто і заповнення їх листоношею або іншою особою не допускається.

Згідно п.1.2 договору №932-18 "про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсії, допомоги на поховання за державні кошти" та "Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку" затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 № 464/156 ОСОБА_3 , як листоноша ВПЗ Миколаїв-58, отримує бланки "Відомостей на виплату пенсій, соціальних допомог", та грошові кошти до них після чого розносить дані грошові кошти пенсіонерам. При отриманні пенсії, пенсіонер надає паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, після отримання коштів особисто ставить підпис у відомості про отримання коштів. Після отримання пенсіонером пенсії листоноша у відомості ставить дату пенсії та особистий підпис в графі "ПІД ПР ПОШ ЗВ".

Разом з цим, ОСОБА_3 , діючи повторно, 04.10.2018 (точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено) привласнила грошові кошти, які їй були надані для виплат пенсіонеру ОСОБА_5 згідно "Відомості №4/14325 на виплату пенсій, соціальних допомог за жовтень 2018 за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 2244 грн. 41 коп. При цьому грошові кошти в сумі 2244,41 грн. передані нею не були, та в подальшому вказаними грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи повторно, 04.10.2018 (точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено) привласнила грошові кошти, які їй були надані для виплат пенсіонеру ОСОБА_6 згідно "Відомості №4/14325 на виплату пенсій, соціальних допомог за жовтень 2018 за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 2946,00 грн. При цьому грошові кошти в сумі 2946 грн. передані нею не були, та в подальшому вказаними грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 , у вищевказаний спосіб, діючи повторно, 04.10.2018 (точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено) привласнила грошові кошти, які їй були надані для виплат пенсіонеру ОСОБА_7 згідно "Відомості №3/14325 на виплату пенсій, соціальних допомог за жовтень 2018" за адресою: АДРЕСА_3 в сумі 1775 грн. 43 коп. При цьому грошові кошти в сумі 1775,43 грн. передані нею не були, та в подальшому вказаними грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.191 КК України та визнає її винуватою у привласненні грошових коштів, які були ввірені та перебували у її віданні, вчинене повторно.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні встановлені обставини кримінального провадження не оспорювала, вважала за недоцільне дослідження доказів на їх підтвердження та беззастережно визнала свою винуватість, у скоєні вказаного кримінального правопорушення (злочину).

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченої за ч. 3 ст. 191 КК України, повідомлення нею фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності її позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням Висновку експерта, та даних, що характеризують особу обвинуваченої.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Покази обвинуваченої ОСОБА_3 яка суду пояснила, що приблизно у жовтні 2018 року перебуваючи на посаді листоноши, привласнила грошові кошти які їй були надані для виплат пенсіонерам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . В подальшому відшкодувала потерпілим завдану матеріальну шкоду. У скоєному щиро розкаялась.

Висновок експерта № 505 від 03.12.2018, відповідно до якого підпис у графі "Переказ Одержав" у письмовому повідомлені до поштового переказу 6/0009 від 27.09.2018 виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою; Підпис у графі "ПІД ПР.ПОШ ЗВ" у відомості 3/14325 від 04.10.2018 на виплату пенсій соціальних допомог та жовтень 2018 навпроти прізвища ОСОБА_7 виконаний ОСОБА_11 ; Підпис у графі "ПІД ПР. ПОШ ЗВ" у відомості 4/14325 від 04.10.2018 на виплату пенсій соціальних допомог за жовтень 2018 навпроти прізвища ОСОБА_5 виконаний ОСОБА_11 ; Підпис у графі "ПІД ПР. ПОШ ЗВ" у відомості 4/14325 від 04.102018 на виплату пенсій соціальних допомог за жовтень 2018 навпроти прізвища ОСОБА_6 виконаний ОСОБА_11 ; Рукописні записи "Паспорт ЕО 385116 9.10.97 Зав-им РВ НГУ УМВД Укр. в Ник. обл. вул. Лазурна 30а кв.83" у графі "Відмітка про пред`явлений документ" у письмовому повідомленні до поштового переказу 6/0009 від 27.09.2018 виконані ОСОБА_11 ; Рукописний запис "почт. Мастицкая" у графі "Переказ виплатив" у письмовому повідомленні до поштового переказу 6/0009 від 27.09.2018 виконаний ОСОБА_11 .

Таким чином провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновків, що вина ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого їй злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме привласненні грошових коштів, вчинене повторно, доведена, а кваліфікація її дій вірна.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, яким керувався суд.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за положеннями ч.1 ст.66 КК України є щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно цієї постанови, відповідно до ст.50, ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 р., зазначав, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Суд, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно з якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 Кримінального кодексу України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує дані про її особу, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину.

Суд також враховує, що ОСОБА_3 визнала вину і щиро розкаялась, добровільно відшкодувала потерпілим завдані збитки, та відповідно довідки представника АТ "Укрпошта", Миколаївська дирекція АТ "Укрпошта" зазначає, що поштаркою ВПЗ №58 ОСОБА_12 привласнені кошти в сумі 6956,84 грн. відшкодовано. Претензії до ОСОБА_12 щодо привласнення грошових коштів у Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_12 покарання в межах санкції ч.3 ст. 191 КК України.

Враховуючи особу винної та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, а саме про звільнення від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Суд вважає, що визначене покарання за таких обставин, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, отже, несвавільним, і пропорційним, тобто, таким, аби не становити надмірного тягаря для особи.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

З урахуванням положень ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати по залученню експерта слід покласти на обвинувачену.

Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання: у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням обов`язків щодо отримання, обліку матеріально-товарних цінностей на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1; п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати по залученню експерта у розмірі 3003,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримти в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1