Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №556/1220/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №556/1220/25

Суддя: Невойт П. С.

Справа № 556/1220/25

Провадження № 2/466/2374/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Пришляк А.Я.,

справа №556/1220/25,

розглянувши в відкритому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Львова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

у с т а н о в и в:

на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики скеровано до Шевченківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.05.2025 року визначено головуючого суддю Невойта П.С.

29 квітня 2025 року ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , та просить суд стягнути заборгованість за договором позики та вирішити питання судових витрат.

Позовну заяву мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 звернулася до позивача з проханням позичити кошти у борг і сторони в період з 24.02.2023 року по 17.08.2023 року уклали Договори позики у виді боргових розписок на наступних умовах:

- відповідно до боргової розписки від 24.02.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот доларів США). Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 24.03.2023 – 200 доларів США, до 24.04.2023 – 200 доларів США та 2 500 доларів США. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 доларів США, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 08.03.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 08.04.2023 – 400 доларів США, до 08.05.2023 – 400 доларів США, до 08.06.2023 – 400 доларів США, до 08.07.2023 – 400 доларів США, до 08.08.2023 – 5400 доларів США. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 доларів США, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 29.03.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 29.04.2023 – 1620 доларів США. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 доларів США, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 06.04.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 5 000 (п`ять тисяч) євро. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 07.05.2023 – 400 євро, до 07.06.2023 – 400 євро, до 07.07.2023 – 400 євро, до 07.08.2023 – 400 євро, до 07.09.2023 – 400 євро, до 07.10.2023 – 400 євро, до 07.11.2023 – 5 400 євро. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 євро, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 13.04.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 3 000 (три тисячі) євро. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 13.05.2023 – 240 євро, до 13.06.2023 – 240 євро, до 13.07.2023 – 240 євро, до 13.08.2023 – 240 євро, до 13.09.2023 – 240 євро, до 13.10.2023 – 3240 євро. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 євро, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 28.04.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 05.05.2023 – 22 400 грн. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 євро, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 29.04.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 29.05.2023 – 120 доларів США, до 29.06.2023 – 1620 доларів США. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 доларів США, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 26.05.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) євро. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 10.06.2023 – 5063 євро. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 євро, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором;

- відповідно до боргової розписки від 17.08.2023 року ОСОБА_2 отримала від позивача у позику грошові кошти у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) євро. Вказане зобов`язання ОСОБА_2 повинна була виконати, повернувши ОСОБА_1 суму позики та відсотки до 15.09.2023 – 2800 євро. Цим договором передбачено також штраф у сумі 100 євро, який нараховується у разі неповернення коштів у строки, визначені договором.

Після передання позивачем відповідачу грошових коштів, ОСОБА_2 повернула декілька чергових платежів. За даним фактом ОСОБА_1 написав розписки.

Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 грошового зобов`язання у неї утворилася заборгованість перед позивачем, яка в загальному становить (з моменту отримання грошових коштів до дати звернення до суду із позовною заявою): 14 695, 40 доларів США, 21 477, 35 євро та 27 380, 82 грн.

Оскільки, ОСОБА_2 відмовляється повернути суму боргу у добровільному порядку, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом та просить його задоволити.

Окрім того, разом із позовною заявою через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та рухомі речі, які належать на праві власності ОСОБА_2 , у межах суми 1 658 411 грн.

Ухвалою від 28.05.2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Львова прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 29.05.2025 року суд задоволив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

31.07.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Буловчака В.І. поступив відзив на позовну заяву. Мотивував тим, що у 2023 через скрутне матеріальне становище відповідач ОСОБА_2 мала потребу у коштах, відтак нею було позичено кошти у ОСОБА_1 на умовах зазначених в розписках, які між ними були підписані. Фактично, скориставшись важким матеріальним становищем, відповідача, позивач наполіг на складанні розписок, у яких зазначались умови не лише про повернення тіла боргу, але і вказувалась сума за користування кредитом.

Однак, ОСОБА_1 вже після підписання розписок неодноразово намагався змінити умови позики - нав`язати свою власну схему розрахунків відсотків та пов`язував оплати згідно одних розписок до розрахунків за іншими розписками.

Зазначає, що після отримання перших коштів відповідач здійснювала повернення боргів, про що є відповідні розписки позивача. Загальна сума коштів повернутих ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 становить 27 300 дол. США та 4 017 Євро. Загалом вказана сума є більшою ніж отримана відповідачем. Таким чином, позовні вимоги є безпідставними.

У відзиві представник відповідача наголошує, що у позовній заяві позивач намагається нарахувати 3% річних, що сторонами в розписках не було зазначено. Однак, у цих документах містилася графа сплати як «за користування отриманими коштами», що по своїй суті є відсотками за користування кредитними коштами.

Відтак, сторона відповідача вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у задоволенні такого.

Ухвалою від 31.07.2025 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.

07.08.2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. Зі змісту останньої вбачається, що позивач заперечує твердження сторони відповідача, що він скористався складним матеріальним становищем ОСОБА_2 . Адже, остання сама звернулась до нього із проханням позичити кошти у борг, а складання боргових розписок є забезпеченням повернення грошових коштів.

Позивач наголошує, що не заперечує того факту, що відповідач сплатила йому частину боргу.

Так, згідно розписок про отримання грошових коштів до договору від 24.02.2023 ОСОБА_2 повернула позивачу 600 доларів США: 24.03.2023 – 200 доларів США; 24.04.2023 –200 доларів США; 24.05.2023 – 200 доларів США.

Згідно розписок про отримання грошових коштів до договору від 08.03.2023 ОСОБА_2 повернула позивачу 800 доларів США: 08.05.2023 – 400 доларів США; 08.07.2023 – 400 доларів США.

Згідно розписки про отримання грошових коштів до договору від 06.04.2023 ОСОБА_2 повернула позивачу 07 травня 2023 року 400 євро.

Згідно розписки про отримання грошових коштів до договору від 13.04.2023 ОСОБА_2 повернула позивачу 13 травня 2023 року - 240 євро.

Отже, загальна повернута сума ОСОБА_1 становить 1400 доларів США та 640 євро.

Позивач звертає увагу на те, що між ним та ОСОБА_2 укладалося не лише 9 боргових зобов`язань, а їх з 2023 року по 2025 рік було набагато більше.

Також, 07.08.2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву з уточненими (зменшеними) позовними вимогами. Мотивув тим, що з метою уточнення загального боргового зобов`язання він пропонував відповідачу надати копії або фото розписок про часткове повернення боргу, однак остання таке прохання проігнорувала.

До відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 подала до суду копії таких розписок, тому позовні вимоги підлягають уточненню.

Згідно розписок про отримання грошових коштів до договору від 24.02.2023 ОСОБА_2 повернула позивачу - 600 доларів США; розписок про отримання грошових коштів до договору від 08.03.2023 - 800 доларів США; розписки про отримання грошових коштів до договору від 06.04.2023 - 400 євро; розписки про отримання грошових коштів до договору від 13.04.2023 - 240 євро.

Зважаючи на вищевикладене сума боргу та позовні вимоги підлягають уточненню. У зв`язку з цим, невиконане грошове зобов`язання становить 13 219,15 доларів США, 20 808,50 євро та 27 380,82 грн.

Тому, позивач ОСОБА_1 просить:

- стягнути з ОСОБА_2 на мою його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 2500 доларів США, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 25.05.2023 по 29.04.2025, в сумі 145,06 доларів США, на виконання вимог договору позики від 24.02.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на мою його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 5 000 доларів США, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 1200 доларів США, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 09.08.2023 по 29.04.2025, в сумі 321,04 доларів США, на виконання вимог договору позики від 08.03.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на мою його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 1500 доларів США, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 120 доларів США, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 30.04.2023 по 29.04.2025, в сумі 97,33 доларів США, на виконання вимог договору позики від 29.03.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на мою його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 5000 євро, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2400 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 08.11.2023 по 29.04.2025, в сумі 327,83 євро, на виконання вимог договору позики від 06.04.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 3000 євро, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 1200 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 14.10.2023 по 29.04.2025, в сумі 194,69 євро, на виконання вимог договору позики від 13.04.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 20 000 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2400 грн., штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США, трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 06.05.2023 по 29.04.2025, в сумі 1334,78 грн. та інфляційних втрат за вказаний період у сумі 3646,04 грн., на виконання вимог договору позики від 28.04.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 1500 доларів США, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 240 доларів США, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 30.06.2023 по 29.04.2025, в сумі 95,72 доларів США, на виконання вимог договору позики від 29.04.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 4500 євро, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 563 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 11.06.2023 по 29.04.2025, в сумі 286,74 євро, на виконання вимог договору позики від 26.05.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти по тілу позики в сумі 2500 євро, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 300 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро та трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 16.09.2023 по 29.04.2025, в сумі 136,24 євро, на виконання вимог договору позики від 17.08.2023;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 30 квітня 2025 року по момент ухвалення рішення в цій справі, обрахунок яких буде поданий на відповідній стадії судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задовленні вимог, з підстав зазначених у відзиві та поясненнях. В останнє судове засідання представники не прибули.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 звернулася до позивача з проханням позичити кошти у борг і сторони в період з 24.02.2023 року і до 17.08.2023 року уклали Договори позики у виді боргових розписок на наступних умовах:

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) викладено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до вчинення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц, провадження № 61-4560 св 21.

Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів, а тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про те, що розписка є замінником письмової форми правочину, яка свідчить про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.

Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов`язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження про завершену дію передання коштів позичальнику, що міститься в тексті договору, не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 500/1755/17.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважає доведеними факти укладення договорів між сторонами у період з 24.02.2023 року і до 17.08.2023 року, передачі коштів та часткове повернення боргів ОСОБА_2 .

Станом на момент розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги і невиконане грошове зобов`язання становить 13 219,15 доларів США, 20 808,50 євро та 27 380,82 грн.

За приписами статті 545 ЦК України, кредитор, прийнявши виконання зобов`язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст його умов, так і факт отримання боржником від кредитора визначеної у розписці грошової суми. Таку ж позицію мав Верховний суд у Постанові від 14.01.2019 (справа №466/10923/16-ц, провадження № 61-45817св1).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правилами ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі цього, суд приходить до переконання, що з відповідача ОСОБА_2 за борговою розпискою від 24 лютого 2023 року необхідно стягнути: заборгованість у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот доларів США) основного боргу, 100 доларів США штрафу за неповернення грошових коштів, 145,06 доларів США три проценти річних від простроченої суми за період з 25.05.2023 і до 29.04.2025.

Що стосується інших боргових розписок, судом встановлено, що позивачем в своїй позовній заяві було нараховано 3% річних на всі суми розписок починаючи від дати розписки закінчуючи датою позову.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_2 здійснювала часткове погашення заборгованості:

згідно розписок про отримання грошових коштів до договору від 24.02.2023 ОСОБА_2 повернула позивачу 600 доларів США: 24.03.2023 – 200 доларів США; 24.04.2023 –200 доларів США; 24.05.2023 – 200 доларів США.

Відповідно до Постанови Великої Палати ВС від 04.07.2018 у справі № 910/20261/17: "...нарахування трьох відсотків річних передбачене як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, отже, такі проценти не можуть нараховуватися на суму, яка не є простроченою..."

Відтак, суд приходить до переконання, що позовні вимоги за іншими борговими розписками підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст. 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 заборгованість за розписками від:

24 лютого 2023 року у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятьсот доларів США) основного боргу, 100 доларів США штрафу за неповернення грошових коштів, 145,06 доларів США три проценти річних від простроченої суми за період з 25.05.2023 і до 29.04.2025;

08 березня 2023 року у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч доларів США) основного боргу, 1200 доларів США відсотків за користування грошовими коштами, 100 доларів США штрафу за неповернення грошових коштів;

24 лютого 2023 року у розмірі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот доларів США) основного боргу, 120 доларів США відсотків за користування грошовими коштами, 100 доларів США штрафу за неповернення грошових коштів;

06 квітня 2023 року у розмірі 5000 (пять тисяч євро), відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2400 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро;

13 квітня 2023 року у розмірі 3000 (три тисячі євро), відсотків за користування грошовими коштами в сумі 1200 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро;

28 квітня 2023 року у розмірі 20 000 (двадцять тисяч гривень), відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2400 грн, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США;

29 квітня 2023 року у розмірі 1500, 00 (одна тисяча п`ятсот доларів США), відсотків за користування грошовими коштами в сумі 240 доларів США, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 доларів США;

26 травня 2023 року у розмірі 4500,00 (чотири тисячі п`ятьсот) євро, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 563 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро;

17 серпня 2023 року у розмірі 2500 євро, відсотків за користування грошовими коштами в сумі 300 євро, штрафу за неповернення грошових коштів у сумі 100 євро,

а всього 12705,06 дол.США, що еквівалентно 529661, 25 грн., 19863 євро, що еквівалентно 941845, 86грн. та 22400,00 гривень. Загальна сума становить 1493907 (один мільйон чотириста девяносто три тисячі дев`ятсот сім гривень 11 коп.)

У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 - 12596,480 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень 48 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя П. С. Невойт

Оригінал: reyestr.court.gov.ua