Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №462/10575/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №462/10575/25

Суддя: Баран О. І.

Справа № 462/10575/25

Провадження 2-а/465/100/26

РІШЕННЯ

іменем України

23.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О. І.

з участю секретаря судових засідань Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ: -, електронна адреса: public@patrol.police.gov.ua, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19),

предмет позову: скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

19 січня 2026 року на адресу Франківського районного суду м. Львова, надійшла указана позовна заява, скерована за підсудністю із Залізничного районного суду м Львова, у якій позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6362087 від 17.12.2025, винесеною поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області капралом поліції Ребриком Василем Руслановичем відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за порушення Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.01.2026 позовну заяву залишено без руху, звернувши увагу на необхідність чіткої конкретизації відповідача у справі.

3 лютого 2026 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, із підтримкою позовних вимог до Управління патрульної поліції у Львівській області, із зазначенням про недопустимість надмірного, на думку позивача, формалізму.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.02.2026 відкрито провадження у справі, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, у резолютивній частині ухвали про відкриття провадження у справі позивачу роз`яснено, що відповідно до статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у цій справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи (а.с. 64-65).

12 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, із змістом якого позивач ознайомився після судового засідання 13.02.2026, про що розписався (а.с. 77).

Аргументи позивача

Позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною. Вказує про те, що дійсно була за кермом транспортного засобу ТОВ «Перша Снекова Компанія», відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Однак, зупинку транспортного засобу здійснено під час виконання професійних обов`язків з перевезення пасажирів на підставі чинної ліцензії, у зв`язку з чим просить постанову скасувати.

Заперечення відповідача

Відповідач вважає, що позивач порушив вимоги ПДР, здійснивши зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34, у зв`язку з чим постанову винесено правомірно та з дотриманням встановленої процедури.

Судові засідання у справі призначалися неодноразово.

У судовому засіданні 13.02.2026, яке розпочалось із затриманням, через несвоєчасне прибуття позивача, за її клопотанням оголошено перерву для ознайомлення із матеріалами справи. Інших клопотань перед судом не заявлено.

У судовому засідання, що відбулось 20.02.2026 закінчено з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами.

У судове засідання, призначене на 08 год. 40 хв. 23.02.2026 учасники справи не з`явились.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою ЕНА №6362087, складеною 17.12.2025 о 14 год. 35 хв. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до змісту указаної постанови ОСОБА_1 17.12.2025 о 14:35:30, керуючи транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_3 , належним ТОВ «Перша снекова компанія», за адресою: м.Львів, площа Двірцева, 1, не виконала вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та здійснила зупинку в зоні дії указаного знаку, чим порушила п.8.4. в ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 27-28).

Позивачем на підтвердження безпідставності притягнення її до адміністративної відповідальності додано:

- роздруківку Додатка №1 «до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від __2024 року №_» під назвою «Перелік заяв здобувачів ліцензій про отримання ліцензій, розширення провадження виду господарської діяльності на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, щодо яких прийняте рішення про видачу ліцензій» (а.с.9-19);

- копію роздруківки наказу Укртрансбезпеки № 215 від 17.04.2024 (а.с. 20-22);

- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 23-24);

- копію посвідчення водія НОМЕР_4 (а.с. 25-26);

- копію спірної постанови серії ЕНА № 6362087 від 17.12.2025 (а.с. 27-28)

- інформацію по VIN НОМЕР_3 , без зазначення його походження (а.с. 29).

Відповідачем, на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення долучено запис із нагрудної камери поліцейського «clip-0», формату mp4. Із даних якого вбачається, що у ході розмови поліцейський запитав позивача, яка перебувала за кермом припаркованого автомобіля про те, чи їй відомо про її знаходження в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка і стоянка заборонена». На що позивач відповіла: «Зупинка і стоянка для висадки і посадки пасажирів дозволена»

поліцейський: «Дозволена в зоні дії знаку 3.35, який встановлений от там, де є цей навіс. Бачите? Тут зона дії знаку 3.34. Тут зупинка і стоянка взагалі заборонена. Там дозволена до п`яти хвилин зупинка»

позивач: «А висадити пасажирів як?»

поліцейський: «В зоні дії знаку 3.35»

позивач: «Де, я там стану і стане колапс»

поліцейський: «Саме там є безкоштовна парковка до 15 хвилин»

Далі позивач попросила у поліцейського його посвідчення, після чого пред`явила свої документи. У ході чого поліцейський запитав «ліцензію маєте?», на що позивач відповіла: «звичайно».

Інші дані стосуються розгляду справи, упродовж якого камерою не зафіксовано ні пасажирів, ні інших осіб, які б мали намір скористатись послугами таксі автомобіля під керуванням позивача.

Оцінка суду

Частиною 2 статті 55 Конституції України гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За визначенням, що міститься у пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги у справі заявлені не до Департаменту патрульної поліції, а до Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції.

При цьому, суд орієнтував сторону позивача на приписах ч. 3 ст. 48 КАС України у резолютивній частині ухвали про відкриття провадження у справі, а у подальшому відкладав судове засідання, сприяючи у такий спосіб реалізації відповідних процесуальних прав позивача.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 3 статті 288 КУпАП встановлено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 4 статті 122 КУпАП, Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Відтак, Управління не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати такі справи про адміністративне правопорушення.

Тому, органом Національної поліції у справі, що розглядається, є Департамент патрульної поліції, від імені якого діє Управління патрульної поліції в Львівській області.

Статтями 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Однак, Департамент патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи як співвідповідач судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача судом першої інстанції проведено також не було.

Відтак, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.

За правилами ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

При цьому, судом декілька разів звернено увагу позивача на відповідача у справі, його конкретизацію. Крім цього, у судовому засіданні, яке відбулось 20.02.2026 позивач вказала про те, що користувалась правовою допомогою адвоката у цій справі.

Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (ч.7 ст. 48 КАС України).

Підсумовуючи наведене, на переконання суду позов до Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції, яке є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає.

Аналогічних висновків неодноразово доходив Восьмий апеляційний адміністративний суд, зокрема у постановах: від 10.09.2024 у справі № 453/892/24, від 03.12.2024 у справі №343/1702/24, від 11.12.2024 у справі № 297/3516/24, від 09.01.2025 у справі № 297/2829/24, від 14.01.2025 у справі № 607/22319/24, від 22.07.2025 у справі № 607/5985/25, від 29.07.2025 у справі № 465/5499/24, від 21.08.2025 у справі № 338/865/24, від 09.09.2025 у справі № 347/2855/24, від 27.01.2026 у справі № 460/9740/24.

Окрім цього, за апеляційними скаргами Департаменту патрульної поліції також неодноразово скасовувались рішення судів перших інстанцій, з мотивів пред`явлення вимог до неналежних відповідачів – відповідних Управлінь патрульної поліції в областях, наприклад постановами Другого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача – Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (постанови від: 30.09.2024 у справі № 645/2825/23, 28.10.2024 у справі № 953/5344/24, 13.11.2024 у справі № 638/3217/24, 28.11.2024 у справі № 644/7061/24, 04.12.2024 у справі № 644/2616/24, 08.01.2025 у справі № 530/1510/24); Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (постанова від 15.01.2025 у справі № 953/9020/24); Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (постанова від 15.01.2025 у справі № 643/6886/24).

Надалі такі ж рішення прийнято у справах:

06.11.2024 у справі № 554/11951/23, 13.11.2024 у справі № 554/7664/24, 26.11.2024 у справі № 552/4860/24, 28.11.2024 у справі № 646/3459/24,

10.12.2024 у справі № 635/9583/23, скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача – Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції;

24.12.2024 у справі № 528/761/24, скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.

Схожі рішення приймаються Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема у постановах від 19.03.2025 у справі № 742/6480/24, від 06.05.2025 у справі № 752/29329/21, від 27.05.2025 у справі № 734/4311/24, тощо.

При цьому, враховуючи, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, суд не надає оцінку аргументам щодо правомірності/протиправності оскаржуваної у цій справі постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 у справі №826/17241/16.

Керуючись ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211,229, 241-246, 250, 268, 286 КАС України, -

у х в а л и в :

Позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.02.2026.

Суддя: Баран О.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua